Лист Владислава Головіна до сина
Лист українського журналіста і військового Владислава Головіна до сина увійшов до міжнародної книги "Letters to Our Sons", створеної британським актором Стівеном Гремом та викладачкою психології Орлі Кляйн. Книга, до якої надіслали понад 1600 листів від батьків з різних країн, була опублікована у Великій Британії 24 вересня 2026 року у видавництві Bloomsbury. Українське видання книги планують випустити в 2027 році.
Досвід Владислава Головіна
Владислав Головін працює в українських медіа з 1995 року, де займав посади редактора і заступника головного редактора Forbes Ukraine, а також співпрацював з міжнародними агентствами, такими як AFP, Reuters і Le Monde. Наразі він служить у Збройних Силах України. У 2025 році Головін видав книгу "Збройні люди України", присвячену українським військовим і волонтерам. За два з половиною роки він ризикував життям, їздячи на фронт, допомагаючи іноземцям робити репортажі, а також самостійно писав репортажі й написав свою книгу.
У своєму листі Владислав Головін розповідає про війну, розлуку з сином, а також про власні помилки як батька. Він закликає сина не повторювати їх, висловлюючи свої переживання і думки.
“Цей текст був потрібен і мені самому. Коли намагаєшся пояснити власній дитині, у що ти віриш і що хочеш передати їй далі, доводиться самому собі відповісти на дуже незручні питання,”зазначає Головін.
Він також ділиться своїми емоціями, пов’язаними з розлукою:
“Найважче для мене за ці роки розлуки – не ракети, не обстріли й не відключення світла. Найболючіше – приходити додому після роботи, відчиняти двері й не чути: Тато прийшов!”Ці слова підкреслюють глибину його почуттів і тугу за сином.
Головін пояснює, чому вирішив залишитися в Україні, незважаючи на можливість виїзду:
“Так, у мене була можливість виїхати з України. Але я перестав би себе поважати, якби виїхав. Усе дуже просто. На нашу країну напав ворог.”Він вважає, що його місія полягає в тому, щоб розповідати правду про війну, адже саме правда допоможе її зупинити.
“Мені б хотілося, щоб зі своїми дітьми ти не повторював моїх помилок. Щоб ти грав із ними більше, поки вони маленькі. Щоб проводив із ними час,” – додає він, висловлюючи сподівання, що його син буде кращим батьком. “Знаєш, це найбільша моя радість як батька – мої діти стають у чомусь кращими й крутішими за мене,” – підкреслює Головін.
Таким чином, лист Владислава Головіна до сина став частиною важливого міжнародного проєкту, який об’єднує батьків з усього світу, дозволяючи їм ділитися своїми думками та переживаннями в умовах сучасних викликів.
Цей проєкт не лише сприяє обміну думками про батьківство, але й підкреслює важливість емоційного зв’язку у складних обставинах. Листи, подібні до Головіна, стають свідченням того, як війна впливає на сімейні стосунки, а також на самоусвідомлення батьків. Вони можуть стати джерелом підтримки і натхнення для інших батьків, які переживають подібні ситуації, а також підкреслюють універсальність батьківських почуттів у будь-якій частині світу.