Пошуки зниклого військовослужбовця
Мати Лариса Задолянська шукає свого сина Ігоря Решетинського, який зник безвісти під Бахмутом. Ігор, 27-річний військовослужбовець, був мобілізований до Збройних сил України у 2023 році і служив у 57-й окремій мотопіхотній бригаді. Після 28 днів підготовки його відправили в Бахмутський район, де він брав участь у вуличних боях. Після отримання контузії Ігор потрапив до госпіталю, проте 20 травня 2023 року він зник безвісти.
Відсутність інформації та надія
Лариса Задолянська знайшла відео, на якому, ймовірно, її син з зав'язаними очима потрапляє у полон. Це відео було виявлено приблизно до Нового року 2023/2024. У витязі з координаційного штабу зазначено, що Ігор має статус військовополоненого, але офіційні органи, зокрема РТЦК, не мають жодних даних про нього. Лариса розповіла:
“Він зник 20.05.2023. А відео ми знайшли приблизно десь до Нового року. Та врешті нам сказали, що в нас немає слідчого. Буде справа передана іншому слідчому. Так перекидали нас зліва направо, справа наліво. Допоки нам не прийшов анонімний лист, що він перебуває в Алахінському СІЗО №1 Смоленської області.”
Лариса також знайшла фото сина в місці утримання, на яких він зображений у їдальні разом з іншими українськими військовополоненими. Вона зазначила: "Наразі я брала витяг з координаційного штабу, щоб ЦНАП дав пільги. І там написано, що він вважається військовополоненим. А коли я написала заяву в РТЦК на заміну статусу, мені відповіли, що за нього жодних даних немає. Україна умовно прийняла його військовополоненим, так як у вас дуже багато доказів."
Лариса продовжує сподіватися на те, що її син живий:
“Тішить те, що я знаю - він там. Усе підтверджує те, що він саме там. А коли я дала це відео, де його беруть у полон, мені сказали, що ми навіть не знаємо такого сайту. У нас такого сайту немає. Але ми, живемо сподіваючись, що ми його зустрінемо і все буде добре.”
Ситуація, в якій опинилася Лариса Задолянська, ілюструє складність пошуку зниклих безвісти військовослужбовців в умовах війни. Відсутність чіткої інформації та бюрократичні перешкоди у спілкуванні з офіційними структурами створюють додаткові труднощі для родичів, які намагаються з'ясувати долю своїх близьких. Питання статусу військовополонених також залишається актуальним, враховуючи численні випадки зникнення військових, які потребують термінового вирішення та підтримки з боку держави.
Ситуація з Ігорем Решетинським не є поодинокою. Історія військового Богдана Вовка, який, попри офіційне поховання, виявився живим у полоні, підкреслює складнощі з ідентифікацією військовополонених. Цей випадок ставить під сумнів точність інформації, що надходить з фронту, та потребу у детальнішому розслідуванні подібних ситуацій.