Зменшення Меркурія: нові дані від німецьких вчених
Усихає, як родзинка. Німецькі вчені знайшли приховані сліди зменшення Меркурія. Дослідження, проведене групою науковців під керівництвом планетолога Ґаку Нісіями з Інституту космічних досліджень DLR, показало, що Меркурій стиснувся на 10–30% більше, ніж вважалося раніше. Згідно з новими розрахунками, радіус планети зменшився на 6,9−11,6 км, а діаметр — приблизно на 19 км. Ці результати базуються на даних, зібраних місією NASA MESSENGER, яка фіксувала об'єкти розміром понад 5 км.
Дослідження засвідчило, що Меркурій, який сформувався близько 4,5 млрд років тому, охолоджується, що призводить до появи на його поверхні тектонічних зморшок — уступів і гребенів. Ці зморшки, а також молоді ударні кратери і уламки, приховують сліди стиснення планети. Як зазначив Ґаку Нісіяма,
“радіальне стиснення Меркурія, наведене в попередніх роботах, було недооцінене через брак урахування недавніх геологічних утворень”.
Перспективи дослідження
Згідно з новими даними, метод дослідження, використаний в аналізі Меркурія, може бути застосований для уточнення стиснення Місяця. Результати дослідження опубліковані в журналі Geophysical Research Letters. Очікується, що детальніші знімки Меркурія будуть отримані в рамках місії BepiColombo, яка належить агентствам ЄКА та JAXA та повинна досягти планети у листопаді. Ґаку Нісіяма додав:
“Я очікував, що буде певна кореляція, але настільки чітка кореляція значно перевершила мої очікування”.
Нові результати дослідження підкреслюють важливість вивчення геологічних процесів на планетах, що може допомогти в розумінні їх еволюції. Відкриття, зроблені в результаті застосування нових методів аналізу, можуть також мати значення для дослідження інших небесних тіл, зокрема Місяця, що відкриває нові горизонти для астрономії та планетології. Очікування щодо місії BepiColombo, яка надасть більше даних про Меркурій, підкреслює постійний інтерес до вивчення нашої сонячної системи.
Ці нові відкриття вказують на те, що вивчення планетарних процесів може дати нам більше уявлення не лише про Меркурій, але й про інші небесні тіла. Наприклад, дослідження під Марсом виявило теплову аномалію, що також може мати важливе значення для розуміння геологічної активності в нашій Сонячній системі.