Сорок п’ять метрів за мільйони років
Науковці провели дослідження тектонічних форм на Місяці і визначили, що радіус супутника зменшився приблизно на 45 метрів за останні 400−800 мільйонів років через поступове охолодження його надр. Виявлено понад 10 тисяч молодих розломів по всій поверхні, а радіус стискається зі швидкістю приблизно 6−11 сантиметрів за мільйон років, що становить приблизно 0,1 мікрона на рік. Для порівняння, рух літосферних плит на Землі складає приблизно 1,5 сантиметра на рік.
Геологічна активність Місяця
Місяць має одну суцільну плиту, його кора є непорушною шкаралупою. Розломи розкидані по всій поверхні Місяця, а не зібрані в одному місці. Найтовстіші ділянки місячної кори мають найменше розломів, що є важливим фактором для розміщення майбутніх баз. Масові розломи не виникали на початку історії Місяця через пористий і товстий верхній шар, який працював як ізолятор.
Дослідження, опубліковане у журналі The Planetary Science Journal, очолив Томас Воттерс зі Смітсонівського національного музею авіації та космонавтики. Співавторами роботи стали Марія Бенкс, Коул Ніпавер та Марк Робінсон. Дослідники використали знімки камери LROC, яка працює на орбіті Місяця вже 17 років, для нанесення на карту уступів та хребтів у світлих гірських районах і на темних рівнинах місячних морів.
"Кількість цих молодих розломів виявилася значно більшою, ніж я міг уявити", - зазначив Томас Воттерс.
Він також додав: "Надра Місяця продовжують охолоджуватися. Тому старі розломи будуть рости далі, а нові тріщини з’являються просто зараз". Це дослідження відкриває нові горизонти для вивчення геологічної активності Місяця та можливостей для людських місій у майбутньому.
Дослідження геологічної активності Місяця має велике значення для розуміння його історії та еволюції. Виявлені молоді розломи можуть вказувати на те, що Місяць продовжує бути активним геологічно, незважаючи на те, що його внутрішня активність зменшилась з плином часу. Це відкриття може також вплинути на планування майбутніх місій з дослідження Місяця та створення баз на його поверхні, оскільки знання про геологічні особливості допоможе забезпечити безпеку та ефективність таких проектів.
Геологічні дослідження не лише Місяця, а й інших космічних об'єктів, можуть значно розширити наше розуміння про їх еволюцію. Наприклад, нові дані NASA про рідкісні пилові системи навколо молодих зірок відкривають нові горизонти в дослідженні зіткнень планетних тіл та їх впливу на формування планетарних систем.