Дослідження маршруту Ганнібала через Альпи
Дослідники з Оксфордського університету, Німецького центру інтегративних досліджень біорізноманіття та Єнського університету оцінили енергетичні витрати різних маршрутів переходу Ганнібала через Альпи. Згідно з моделюванням, найкоротшим та найенергетично ефективнішим маршрутом виявився перевал Коль-де-ла-Траверсетт.
Ганнібал, відомий карфагенський полководець, походив з Карфагена, що розташовувався на території сучасного Тунісу. Його військова кампанія відбулася під час Другої Пунічної війни, коли армія Ганнібала налічувала близько 40 000 чоловіків, 7 000 коней та 37 бойових слонів. Збереглися два першоджерела про перехід, написані через 20 та 160 років після події, авторами яких є Полібій та Лівій. Згідно з Лівієм, Ганнібал перейшов Альпи за 16 днів, а сама кампанія тривала приблизно два місяці. Проте, під час переходу Ганнібал втратив понад 20 000 воїнів, а зрештою Карфаген програв війну.
Аналіз маршрутів
Дослідження, що визначило маршрут Траверсетт як найефективніший, також порівняло його з іншими перевалами. Наприклад, подорож через перевал Коль-де-Монженевр вимагала б на 11% більше енергії, ніж через Траверсетт, тоді як перевал Коль-дю-Клап'є потребував би на 16% більше енергії, а перевал Коль-дю-Мон-Сені – на 19% більше. За моделями, при маршруті Траверсетт чоловіки втратили б 19% своїх запасів жиру, тоді як слони – лише 4%.
Доктор Еміліо Берті, співавтор дослідження та біолог з Німецького центру інтегративних досліджень біорізноманіття та Університету Фрідріха Шиллера в Єні, зазначив: "Питання про точний маршрут Ганнібала обговорюється вже кілька поколінь. Новий аналіз не усуває всієї неоднозначності, але він підсилює аргументи на користь маршруту Траверсетт, демонструючи, що він краще задовольнить потреби переміщення великої армії, що включає слонів, через надзвичайно складну альпійську місцевість".
Результати цього дослідження додають новий вимір до історії військових кампаній, підкреслюючи важливість енергетичних витрат при плануванні великих пересувань. Аналіз маршрутів, що використовувалися в давнину, може допомогти зрозуміти не лише стратегії ведення війни, а й адаптацію армій до природних умов. Це дослідження може стати основою для подальших наукових досліджень у галузі військової історії та біоінженерії.