UA RU EN

Навіть без симптомів: дикі олені поширюють смертельну хворобу

Хвороба, що виникає у диких оленів, може мати страшні наслідки для інших видів. Фото: НВ — Техно

Дослідження хронічної виснажливої хвороби у диких оленів

19 червня 14:00, дослідники з Університету Калгарі, разом із міжнародними колегами, опублікували результати дослідження хронічної виснажливої хвороби (CWD) у диких оленів у журналі Science Advances. CWD викликана пріонами, є завжди летальною та поширюється в Північній Америці, охоплюючи нові території, зокрема в провінції Альберта. Дослідження показало, що тварини можуть бути заразними ще до появи видимих симптомів, а заражені особини виділяють пріони в довкілля через сечу і екскременти протягом місяців, а іноді й років до прояву клінічних ознак.

Експерименти та їх результати

У лабораторних умовах вчені перевіряли здатність хвороби переходити в інші види. Більшість тварин в експерименті не демонстрували ознак хвороби, проте в їхніх тканинах виявили невелику кількість пріонів. Коли зразки тканин перенесли іншим видам тварин, у тих розвинулися симптоми хвороби. Це підтверджує той факт, що пріони здатні змінюватися, переходячи від одного носія до іншого, породжуючи нові штами.

Як зазначив Германн Шетцль, "це показує, що ми маємо справу не з одним фіксованим збудником", а "штами пріонів еволюціонують, і ця еволюція впливає на те, як розвивається хвороба".

Варто зазначити, що жодного підтвердженого випадку зараження людини не зафіксовано, попри існуючий прецедент подолання видового бар'єру, як у випадку з губчастою енцефалопатією великої рогатої худоби (коров'ячий сказ). Проте ризик, пов'язаний із поширеністю хвороби, залишається. Германн Шетцль додав, що "до моменту, коли з'являються клінічні ознаки, тварина часто вже довгий час є заразною".

Команда з Університету Калгарі працює над вакциною проти CWD. Ранні експерименти на мишачих моделях дали обнадійливі результати: вакциновані тварини виділяли менше інфекційних пріонів на ранніх і пізніх стадіях хвороби та жили довше після зараження.

Як зазначила Самія Ганнауі, "якщо ми зможемо зменшити виділення пріонів, можливо, вдасться зменшити і передачу хвороби".

Таким чином, дослідження відкриває нові горизонти в боротьбі з цією небезпечною хворобою.

Дослідження, проведене в Університеті Калгарі, підкреслює серйозність загрози, яку становить CWD для диких оленів і потенційно для інших видів. Розуміння механізму передачі пріонів та їх еволюція є важливими для розробки ефективних заходів контролю і профілактики. Результати дослідження можуть мати значний вплив на стратегії управління дикою природою, а також на зусилля з розробки вакцини, що може змінити ситуацію в боротьбі з цією хворобою в майбутньому.