Перевірка декларації Германа Галущенка
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розпочало повну перевірку декларації колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. Ця перевірка стартувала 16 березня 2026 року, в той час як Галущенко є підозрюваним у справі Мідас і наразі перебуває під арештом. Йому інкримінують відмивання коштів та участь у злочинній організації.
Процес повної перевірки декларації Галущенка за неповний 2025 рік триватиме від 120 до 180 днів. Важливо зазначити, що у минулі роки щодо Галущенка не було здійснено жодних заходів фінансового контролю. Серед основних претензій є те, що Галущенко не вказав у декларації маєток на 647 квадратних метрів, розташований на вулиці Добровольчих батальйонів у Києві. Також 18 лютого 2026 року він підтвердив, що протягом певного часу подобово орендував будинок Захарченка, що коштувало йому 130 доларів.
Ситуація з арештом та наслідки
Герман Галущенко залишався під вартою з 17 лютого 2026 року. 2 березня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалила рішення залишити його під арештом. На даний момент Галущенко має можливість вийти із слідчого ізолятора, внісши заставу у розмірі 200 мільйонів гривень. Проте він зазначив:
“Такий розмір застави фактично змушує мене перебувати у слідчому ізоляторі без можливості її внести.”
Затримання Галущенка відбулося 15 лютого 2026 року, коли він намагався покинути територію України. Наразі розслідування триває, і подальші кроки НАЗК у перевірці декларації Галущенка залишаються під пильним наглядом суспільства.
Ця ситуація є значущою не лише для Галущенка, але й для української політичної системи в цілому, оскільки вона підкреслює важливість фінансового контролю та прозорості у діяльності державних посадовців. З огляду на серйозні звинувачення, що висуваються проти нього, результати перевірки НАЗК можуть мати суттєві наслідки для подальшого розвитку антикорупційної політики в Україні.
У той час як НАЗК проводить перевірку декларації Германа Галущенка, важливо звернути увагу й на інші аспекти його справи. Наприклад, колишній міністр нещодавно заборонив розголошувати деталі свого ув’язнення у слідчому ізоляторі, що викликало додатковий інтерес до його ситуації. Це свідчить про те, що питання прозорості та контролю за діями державних посадовців залишається на порядку денному.