Дослідження стоянки Джебель-Катефе-1
Новине дослідження кам'яних знарядь зі стоянки Джебель-Катефе-1 (JKF-1), розташованої біля стародавнього озера в Саудівській Аравії, вказує на те, що неандертальці могли заходити в глиб пустель Аравійського півострова приблизно 55 000 років тому. Дослідники, проаналізувавши знаряддя, застосували методи оптично стимульованої люмінесценції для датування та статистичні моделі для визначення їхньої приналежності до неандертальців, а не до Homo sapiens. Однак кісток неандертальців в Аравії не знайдено, отже, ці докази залишаються непрямими. Поява людей пов'язується з переходом до вологішого періоду.
Результати дослідження
Дослідження зосереджене на місці розкопок Джебель-Катефе-1 (JKF-1) поблизу міста Джубба в пустелі Нефуд. Знаряддя, знайдені в JKF-1, більше відповідають тим, що виготовляли неандертальці, ніж тим, що створив Homo sapiens. Команда дослідників під керівництвом Х'ю Грокатта з Університету Мальти провела вимірювання сотень гострих кам'яних відщепів з JKF-1 та інших пам'яток в Аравії, Леванті та північно-східній Африці. Вони створили статистичну модель, яка показала, що знаряддя з JKF-1, найімовірніше, виготовили неандертальці.
Дослідники також провели нове датування, викопавши новий рів на JKF-1 та датуючи піщинки з ґрунту. Попередні дослідження вказували на період від 90 000 до 50 000 років тому, проте нові дані звузили діапазон: знаряддя виявлені в шарі, що свідчить про перебування людей у JKF-1 близько 55 000 років тому. Неандертальці, схоже, були єдиною групою, яка жила в південно-західній Азії в цей період.
Кнут Брецке, археолог з Тюбінгенського університету, зазначив, що вторгнення неандертальців до Аравії може бути пов'язане зі зміною клімату. Він припустив, що вологий період міг привабити пасовищних тварин у глиб пустелі, і неандертальці, ймовірно, пішли за ними. Брецке також вказав на те, що кілька місць у комп'ютерній моделі є поверхневими ділянками, де артефакти можуть накопичуватися протягом тривалих періодів. Х'ю Грокатт підкреслив, що їхні знахідки розширюють ареал неандертальців набагато далі на південь, ніж було відомо раніше.
Попри це, докази того, що неандертальці жили далі на південь, ніж вважалося раніше, залишаються непрямими. Грокатт зазначив, що
“скам'янілість допоможе вирішити питання; кістки та стародавня ДНК погано зберігаються в аравійській спеці, тому кам'яні знаряддя є найкращим джерелом інформації.”
Стефан Васіле, викладач Бухарестського університету, додав, що не хоче надто критично ставитися до методів, які використовували археологи в минулому, але часто знаходили лише більші або ціліші кістки.
Таким чином, нові дослідження кам'яних знарядь зі стоянки JKF-1 надають важливу інформацію про можливу присутність неандертальців на Аравійському півострові, однак для підтвердження цих висновків потрібні подальші дослідження.
Ці результати можуть мати значний вплив на наше розуміння розповсюдження неандертальців та їх адаптації до змінюваного клімату в Аравії. Вони вказують на можливі маршрути міграції ранніх людей, які слідували за тваринами в пошуках ресурсів. Дослідження також підкреслює важливість подальших археологічних досліджень у цій області для отримання більш точних даних про життя неандертальців та їхнє місце в еволюційній історії людства.
Ці нові дані про присутність неандертальців в Аравії підкреслюють важливість досліджень, адже нещодавно в Румунії також були виявлені артефакти, що свідчать про їхню діяльність. Це відкриття може змінити наше уявлення про географію проживання неандертальців та їхню адаптацію до різних умов.