☰
✕
UA RU EN

Обмеження калорій на 30% зменшує мутації ДНК у мишей, особливо в клітинах печінки

Зниження споживання калорій на третину сприяє зменшенню генетичних змін у печінці мишей. Фото: НВ — Техно

Вплив обмеження калорійності на мутації ДНК у мишей

Дослідження, проведене вченими з NYU Langone Health та інших установ, виявило, що у мишей, які споживали на 30% менше калорій, накопичувалося менше мутацій ДНК, особливо в клітинах печінки. Це відкриття свідчить про те, що обмеження калорійності раціону може мати вплив на накопичення генетичних змін. Однак результати потребують перевірки на людях, перш ніж робити остаточні висновки.

Результати дослідження

У ході дослідження вчені проаналізували ДНК мишей за допомогою високоточного секвенування. Виявилося, що миші, які дотримувалися дієти з обмеженою калорійністю, накопичували менше кількох типів мутацій ДНК у різних тканинах. Найбільш виражений ефект зменшення мутацій спостерігався в клітинах печінки. Дослідження показали, що ефект зменшення мутацій варіював залежно від органу:

  • печінка демонструвала найбільше скорочення мутацій,
  • за нею йшли нирки,
  • а потім мозок.

Мутації виникають через пошкодження ДНК або помилки, які можуть виникати під час її копіювання та відновлення. Обмеження калорій по-різному впливало на окремі ділянки геному, і найбільше скорочення мутацій спостерігалося в менш активних ділянках ДНК печінки та нирок. Активні ділянки геному частіше піддаються процесам відновлення ДНК, ніж менш активні, що може пояснювати отримані результати.

Попередні дослідження на тваринах пов’язували обмеження калорій з довшою тривалістю життя та повільнішим розвитком вікових змін. Проте вчені зазначають, що суттєве й тривале скорочення харчування може бути складним для дотримання та становити ризики для здоров'я. У зв'язку з цим, науковці планують з’ясувати біологічні процеси, які допомагають зменшувати кількість мутацій, щоб розробити способи захисту ДНК без суворих дієт. Дослідження було опубліковане 27 жовтня.

Це дослідження може мати важливе значення для розуміння механізмів старіння та розвитку захворювань, пов'язаних із накопиченням мутацій ДНК. Якщо результати будуть підтверджені на людях, це може відкрити нові можливості для створення дієтичних рекомендацій, які зможуть знизити ризики генетичних змін без необхідності в жорстких обмеженнях у харчуванні. Наступні етапи дослідження можуть допомогти в розробці нових терапевтичних стратегій, спрямованих на покращення здоров'я та тривалості життя.

Дослідження показують, що правильне харчування може не лише зменшити кількість мутацій ДНК, але й уповільнити процеси старіння. Це свідчить про важливість дієти в підтримці генетичного здоров'я та запобіганні віковим змінам. Вивчення цих аспектів може відкрити нові можливості для профілактики захворювань, пов'язаних зі старінням.