Обговорення законодавчої підготовки до виборів в Україні
Голова правління Громадянської мережі "Опора" Ольга Айвазовська та керівниця комунікаційного департаменту Євгенія Гончарук провели обговорення законодавчої підготовки до перших повоєнних виборів в Україні. У фокусі їхньої розмови були різні аспекти, пов'язані з організацією виборів під час війни, зокрема:
- робота парламентської робочої групи;
- умови проведення виборів;
- час, необхідний для підготовки;
- механізми протидії зовнішньому втручанню;
- питання "м'якої люстрації" кандидатів.
Робоча група з питань виборів почала свою діяльність у грудні 2022 року, а часову рамку її роботи було встановлено до кінця лютого 2023 року. В Україні не проводилися вибори протягом останніх п'яти років. Згідно з меморандумом, підписаним між політичними фракціями у 2023 році, для підготовки виборів потрібно не менше пів року. Ольга Айвазовська зазначила, що:
“Пів року – це дуже мало, але це мінімум, який нам необхідний для проведення виборів.”
Ольга Айвазовська
Водночас існує публічний політичний консенсус, що вибори не можуть відбуватися під час активної фази війни.
Ситуація з виборцями та голосуванням
Нагадаємо, що 24 лютого 2023 року президент Володимир Зеленський дав інтерв'ю німецькому мовнику. В Україні, у лютому, трапився терористичний акт у Львові, внаслідок якого загинула поліцейська, а 25 осіб отримали поранення. Також варто згадати, що під час президентських виборів у 2014 році на території Донецької та Луганської областей відбувалися захоплення приміщень виборчих комісій. Вибори в Україні були заплановані на 25 травня 2014 року.
Для голосування військовослужбовців у 2019 році було створено 85 спеціальних закритих дільниць. Офіс Уповноваженого з прав людини Верховної Ради повідомляє про 11,5 мільйонів українців, які перебувають за кордоном. За даними статистики Європейського Союзу, близько 4,5 мільйона українців живуть за межами країни, а за інформацією Міжнародної організації з міграції, близько 6 мільйонів українців перебувають у Європейському Союзі. Формально до списку виборців в Україні включено 34 мільйони осіб, хоча за оцінками, на території країни перебуває менше 30 мільйонів громадян.
Максимальна пропускна здатність виборчої дільниці становить 5 тисяч виборців за день. Оцінки щодо кількості виборців, які можуть голосувати за кордоном, коливаються від 1,5 до 2 мільйонів. В приміщеннях дипломатичних установ можна відкрити максимум 150 виборчих дільниць. У разі продовження тимчасового захисту для українців в ЄС, цей захист закінчиться в квітні 2027 року.
Під час обговорення Ольга Айвазовська також висловила думку щодо необхідності "м'якої люстрації" кандидатів: "Якщо кандидат вчиняв якісь злочини, то нашій правоохоронній системі варто діяти на випередження, вчасно, бо злочини можуть розслідувати десятиліттями". Вона також зауважила, що "нікого поки що не розглядає серйозно електронне чи поштове голосування". В контексті організації голосування для військовослужбовців, Айвазовська запропонувала, щоб "керівний склад спецідільниць для військових – голова, заступник, секретар – були цивільними".
Обговорення охоплювало також органи, з якими планується працювати над нормами, такі як Міністерство закордонних справ, Міністерство оборони, Генеральний штаб, Центральна виборча комісія. Серед пропозицій щодо закордонного голосування – активна реєстрація виборців, відкриття дільниць поза дипломатичними установами та збільшення кількості днів голосування в дипустановах. Щодо голосування військовослужбовців, пропонується максимальне голосування на звичайних дільницях та створення спеціальних дільниць лише за обґрунтованою необхідністю.
Обговорення вказує на важливість підготовки до виборів в умовах війни, а також на необхідність врахування особливостей, пов'язаних з безпекою та доступом виборців. Відзначаючи терміни та умови проведення виборів, керівники підкреслили, що безпека та правова чистота процесу залишаються пріоритетами, особливо в контексті поточних викликів для країни. Успішна реалізація цих заходів може суттєво вплинути на політичну стабільність та відновлення демократичних процесів в Україні.
У контексті підготовки до перших повоєнних виборів в Україні важливо також звернути увагу на те, що президентські вибори у 2024 році можуть не відбутися. Ця ситуація викликана різними факторами, включаючи безпекові виклики та політичні обставини, що потребують детального аналізу та обговорення в суспільстві.