Росія у 2026 році посилила удари по українському бізнесу, зокрема складах, логістиці та харчовій промисловості. Проблема вже виходить за межі окремих підприємств і створює ризики для постачання та цін, адже через удари РФ Україна втратила 400 тисяч квадратних метрів складів. Про це повідомляє народний депутат Ярослав Железняк.
Страхування воєнних ризиків не стало масовим для бізнесу
За словами Железняка, збитки українського приватного сектору від російських атак оцінюють у $7-17 млрд. Під ударами опиняються підприємства Київщини, Дніпра, Одеси, Запоріжжя та інших регіонів, які раніше вважалися відносно віддаленими від фронту.
Після серії атак на склади уряд обговорював із ритейлом і логістичними компаніями надання державних приміщень, кредитування та страхування воєнних ризиків. Однак, за даними Железняка, до державної програми страхування долучилися лише близько 400 підприємств.
Програма працює через Експортно-кредитне агентство. Максимальна компенсація зараз становить 30 млн грн. У березні уряд уже збільшив страхові виплати утричі - раніше граничний розмір компенсації становив 10 млн грн.
«Головна цифра - 400. Не 400 тисяч, не 40 тисяч, 400. Тобто програма зараз теоретично є, просто бізнесу в ній немає», - наголосив Железняк.
За його словами, 30 млн грн можуть бути суттєвою допомогою для малого чи середнього підприємства, але цього недостатньо для великих логістичних центрів і виробничих об'єктів, вартість яких значно вища.
Що Железняк пропонує змінити для захисту бізнесу
Нардеп вважає, що державі необхідно підвищити ліміти страхового покриття для великих підприємств, передбачити окреме фінансування виплат у бюджеті на 2027 рік та стимулювати компанії самостійно зменшувати воєнні ризики.
Йдеться, наприклад, про нижчу вартість страхування для підприємств, які будують укриття, навчають персонал, розосереджують склади або інвестують в інші засоби захисту.
«Має бути так, що ти побудував укриття, навчив персонал, розосередив склади, навіть встановив приватне ППО, а таке у нас є, то ти платиш менше», - пояснив Железняк.
Окремою проблемою залишається швидкість отримання допомоги. Податкові пільги, на думку депутата, не вирішують головної потреби підприємства після удару - швидко отримати гроші для відновлення роботи. Реєстр збитків також розрахований насамперед на майбутні компенсації.
Для бізнесу критично важливо одразу документувати руйнування. Без належної фіксації збитків компанії буде складніше претендувати на компенсацію в майбутньому.
На тлі нових російських атак питання страхування стає дедалі гострішим. Нагадаємо, НБУ вже обговорює, як посилити страховий захист бізнесу після масштабних ударів по складах і логістичних центрах.