Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Андрія Месюка.
Після повномасштабного вторгнення Андрій Месюк добровільно пішов захищати країну, хоча й не служив у армії й ніколи не цікавився військовою справою. Але вважав, що боронити рідну землю - справа честі й обов'язок кожного чоловіка. На жаль, життя воїна обірвалося у 35 років.
Народився Андрій Петрович Месюк 12 грудня 1987 року у Чернівцях. Навчався у гімназії №1 (нині ліцей №8). Із дитячих років умів відстояти свою думку. Навіть коли його позиція розходилася із переконаннями друзів - не відступав. Був непосидючим і всього хотів навчатися.
Як і більшість хлопчиків у його віці, Андрій у шкільні роки любив футбол, а ще цікавився музикою, грав на піаніно та гітарі.
«Він ріс веселим, здоровим, гарним хлопчиком, світлим таким. Мав багато друзів і завжди захищав ображених. У нього було загострене почуття справедливості. Пригадую випадок, коли ми купили Андрію дорогий светрик. А через кілька днів він прийшов зі школи уже без нього. Я запитала, де поділася нова річ. А він мені відповів: "На мене у школі один хлопчик так дивився… Батьки не можуть купити йому светрик. Тому я подарував йому свій"», - ділиться спогадами про молодшого сина Ганна Месюк.
Професійний шлях та служба в армії
Після школи Андрій Месюк вивчився на юриста, а потім ще здобув спеціальність «Державне управління». Працював як у державних структурах, так і на приватних підприємствах, деякий час був помічником народного депутата.
Андрій Месюк одружився, у нього народилися двоє синів - Андрій та Максим. Однак родина розпалася.
У другому шлюбі на світ з'явилася донечка. Сталося це незадовго до повномасштабного вторгнення. Тато іще встиг охрестити дитя, а вже 28 лютого 2022 року пішов до військкомату. Маленькій Вікторії на той момент було три тижні.
Ця новина розповідає про Андрія Месюка, який добровільно взяв участь у захисті України під час російсько-української війни. Він був відомим як патріот, хороший друг та співчутлива людина, яка завжди готова була допомогти іншим. Його життєвий шлях заслуговує на захоплення та повагу, а відданість рідній країні надихає на подвиги.