Звітність про лобістську діяльність
Друга кампанія звітування про лобістську діяльність завершилася 1 серпня 2026 року. У Реєстрі прозорості було зареєстровано 202 суб'єкти лобіювання, серед яких 98 юридичних осіб, у тому числі 3 іноземні, та 104 фізичні особи. Загалом 174 суб'єкти (86,1%) продовжують свою лобістську діяльність, 5 осіб її зупинили, а 23 припинили. У звітах за І півріччя 2026 року зазначено 624 предмети лобіювання і 277 об'єктів лобіювання.
Лобісти зверталися до 505 посадових осіб, зафіксовано 1216 взаємодій, які поділяються на:
- 335 зустрічей;
- 275 заходів;
- 606 інших форм комунікації.
У межах цієї кампанії було укладено 24 договори про надання послуг з лобіювання, а також зазначено 545 клієнтів і бенефіціарів лобіювання. Порівняно з першою кампанією, кількість предметів лобіювання зросла з 298 до 624, кількість договорів про лобіювання зросла з 10 до 24, а кількість клієнтів і бенефіціарів зросла зі 168 до 545.
Взаємодії з державними органами
Найбільше взаємодій було зафіксовано з представниками Верховної Ради України — 476. З Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України відбулося 166 взаємодій, з Міністерством охорони здоров'я України — 72, з Міністерством цифрової трансформації України — 50, а з Кабінетом Міністрів України — 48.
Обов'язок подати звіт за І півріччя 2026 року мали 185 суб'єктів лобіювання. З них 153 суб'єкти (82,7%) подали звіти у строк до 31 липня 2026 року включно, 1 суб'єкт подав звіт із порушенням строку, а 31 суб'єкт (16,8%) звіт не подав. Серед юридичних осіб своєчасно звіти подали 89,1% суб'єктів, серед фізичних осіб — 76,3%.
За неподання або несвоєчасне подання звіту передбачено штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За повторне протягом року порушення передбачено штраф від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та заборона на лобістську діяльність строком на один рік. Згідно з регламентом, звіт про лобістську діяльність подається двічі на рік — до 31 січня та до 31 липня. НАЗК вживатиме заходів щодо порушників, які не виконали своїх обов'язків.
Зростання кількості суб'єктів лобіювання та предметів лобіювання вказує на активізацію цього процесу в Україні, що може свідчити про зростаючу роль лобістів у прийнятті рішень на державному рівні.
Важливим аспектом є також високий відсоток суб'єктів, які виконали свої звітні обов'язки, що може свідчити про підвищення рівня відповідальності серед лобістів. Проте, наявність значної кількості неподач звітів може викликати занепокоєння щодо дотримання прозорості у цій сфері. Вжиття заходів НАЗК щодо порушників також підкреслює важливість контролю за лобістською діяльністю в Україні.
Ця ситуація викликає занепокоєння, адже лише менше чверті лобістів виконали свої зобов'язання щодо подання звітів у попередньому періоді. Такі дані свідчать про необхідність посилення контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері лобіювання, адже недотримання правил може призвести до серйозних наслідків для самих лобістів.