Путінізм та сталінізм: паралелі в управлінні та економіці
Путінізм в Росії демонструє риси, що нагадують сталінізм, зокрема через використання технологій тотального контролю, репресій та економічної націоналізації. Після початку війни в Україні країна пережила значні зміни в управлінні та економіці, що відображає вплив авторитарних практик, подібних до тих, що були характерні для сталінської епохи.
Однією з ключових технологій сталінізації є одержавлення економіки. З 2022 року у держвласність перейшла ціла низка іноземних активів, що призвело до обсягу націоналізації в 3,9 трлн рублів. Це свідчить про посилення контролю держави над економічними ресурсами та активами. Також заплановано впровадження цифрового рубля, про що в жовтні 2025 року заявила Ельвіра Набіулліна. Це може послужити інструментом для ще більшого контролю за грошовим обігом.
Підвищення податку на додану вартість до 22% також свідчить про зростаюче втручання держави в економіку. Разом із цим, з початку війни в Україні загинуло 16 російських генералів, а понад 30 високопоставлених менеджерів стали жертвами конфлікту. Ці втрати в управлінні та військовій структурі можуть свідчити про нестабільність та репресивні практики в країні.
Репресії та мілітаризація в сучасному російському суспільстві
Посилення репресивної складової в управлінні державою, зокрема через повернення ФСБ повномасштабного тюремного контур, також відображає тенденції, характерні для сталінізму. Відзначається, що за цими змінами стоїть культ особистості вождя, який є важливим елементом путінізму. Сергій Марков зазначив:
“Сталіна на вас немає!” - Сергій Марков
Крім того, мілітаризація всіх сфер суспільного життя та система з ілюзорними бенефіціарами формують нові реалії російського суспільства. Олег Тіньков зауважив, що:
“якщо подивитися на те, що сталося після перебудови, - для мене це НЕП” - Олег Тіньков
Ці спостереження підкреслюють тривожну еволюцію російського режиму, який, за словами аналітиків, стає все більш авторитарним. Зростаюче втручання держави в економіку та суспільне життя, а також репресії проти опозиції можуть мати далекосяжні наслідки не лише для внутрішньої політики, але й для міжнародних відносин Росії, особливо в контексті санкцій і геополітичної ізоляції. Ситуація в країні потребує уважного спостереження, оскільки події можуть розвиватися в непередбачуваних напрямках, впливаючи на стабільність регіону.