Реформа освіти в Україні
Реформа освіти в Україні, відома як Нова українська школа (НУШ), розпочалася у 2012 році і передбачає поділ шкіл на молодшу, середню та профільну старшу школу. Важливим етапом у реалізації цієї реформи стане запуск профільної старшої школи, який заплановано на 1 вересня 2027 року. До цього, з 1 вересня 2026 року, планується запровадження 150 пілотних шкіл, що стануть основою для подальших змін у системі освіти.
Згідно з наказом №408 від 20.04.2018, Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти втрачає чинність 1 вересня 2026 року, проте його дію буде продовжено до 2028 року. До 1 вересня 2024 року місцеві ради повинні затвердити плани формування мережі закладів освіти, а до 1 вересня 2027 року засновники мають утворити ліцеї та забезпечити їх функціонування. На кінець 2025 року тільки 39% громад уже мали затверджені мережі закладів освіти, тоді як 36% перебували на стадії громадського обговорення.
Проблеми та виклики
Запровадження нових стандартів навчання супроводжується проблемами, з якими стикаються батьки та учні.
“Наразі батьки масово звертаються до освітнього омбудсмена та до органів управління освітою з проханням завершити навчання у 'своєму' закладі освіти, де дитина розпочинала навчання”, - зазначила Надія Лещик, освітній омбудсмен.Вона також підкреслила, що “відсутність закладу освіти в межах громади не знімає обов'язку з органу місцевого самоврядування створити умови для здобуття повної загальної середньої освіти дітьми, які проживають у громаді”.
Реформа старшої школи є важливим етапом у реалізації всього проекту НУШ та інтеграції України в європейський освітній простір.
“Реформа старшої школи – це важливий фінальний крок, без якого неможливе повноцінне втілення реформи Нової української школи загалом”, - зазначила Надія Лещик.Важливо також, що відповідно до нових вимог, молодша, середня та старша школи повинні працювати відокремлено, про що наголосила народна депутатка Наталія Піпа.
Зміни в системі освіти також стосуються предметів національного мультипредметного тесту (НМТ), який включає українську мову, математику, історію України, іноземну мову та предмет на вибір для спеціалізації. Однак, як повідомила Наталія Піпа, “сьогодні рішення щодо цього не ухвалено. Можу впевнено сказати, що цьогоріч дев'ятикласники не будуть складати НМТ”.
Проблеми підвозу учнів залишаються актуальними, зокрема для Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей, а також існує дефіцит вчителів з англійської мови, математики та фізкультури. Результати міжнародного дослідження PISA-2022 вказують на те, що:
- 42% учнів не досягають базового рівня з математики,
- 41% – з читання,
- 34% – з природничо-наукових предметів.
Нерівність між сільськими та міськими школами також залишається серйозною проблемою, з різницею в навчанні, що може досягати майже 5 років.
Реформа освіти в Україні триває, і її впровадження вимагає зусиль з боку всіх учасників освітнього процесу.
Реформа НУШ не лише намагається модернізувати освітню систему в Україні, але й сприяє інтеграції країни в європейський освітній простір. Визначені терміни, такі як 1 вересня 2026 року, мають критичне значення для успішної реалізації запланованих змін, зокрема формування мережі закладів освіти. У зв'язку з цими змінами, важливо, щоб місцеві органи влади активно забезпечували належні умови для навчання, оскільки від цього залежить якість освіти для майбутніх поколінь. Наголошені проблеми, такі як нерівність у якості освіти та недостатня кількість вчителів, потребують термінового вирішення, щоб реформа мала позитивний вплив на всі аспекти освітнього процесу.
Паралельно з реформою НУШ, важливі зміни відбуваються і в системі вищої освіти. Зокрема, збільшення фінансування університетів для певних спеціальностей має на меті покращення підготовки кадрів, що відповідають вимогам сучасного ринку праці. Це може суттєво вплинути на якість освіти в Україні та забезпечити успішну інтеграцію випускників у професійне середовище.