UA RU

Рік роботи Закону про лобіювання в Україні відкрив нові можливості для прозорої взаємодії влади і бізнесу

Розгляд впливу нового законодавства на співпрацю держави та підприємств в Україні. Фото: НАЗК — Новини

Від нового закону – до практики

1 вересня 2026 року відзначає рік з моменту набуття чинності положень Закону України «Про лобіювання» та початку роботи Реєстру прозорості. Цей період став важливим етапом у формуванні практики взаємодії суб'єктів лобіювання з публічними службовцями в Україні. Протягом року було проведено дві кампанії звітування лобістів, а також обговорено результати і перспективи розвитку інституту лобіювання на заході, організованому Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) та Радою Європи.

Закон України «Про лобіювання» був прийнятий Верховною Радою 23 лютого 2024 року, а його положення почали діяти 1 вересня 2025 року. З цього моменту інформація про лобістську діяльність стала публічно доступною у Реєстрі прозорості, який адмініструється НАЗК. Станом на 31 серпня 2026 року в цьому реєстрі зареєстровано 205 суб’єктів лобіювання, з яких 167 мають діючий статус. Також, зафіксовано понад 1500 взаємодій між суб’єктами лобіювання та публічними службовцями, а інформація щодо більше 900 нормативно-правових актів, стосовно яких здійснювався вплив, була внесена до реєстру.

Міжнародний досвід – орієнтир для розвитку

Важливим аспектом розвитку лобістського законодавства в Україні є врахування міжнародних стандартів та досвіду європейських країн. На заході, організованому НАЗК та Радою Європи, експертка Ради Європи Віта Хаб’ян Барборич представила європейські підходи до регулювання взаємодії груп інтересів із публічною владою. Представниці ОЕСР Елена Концевічуте та Полін Бертран також розповіли про рекомендації ОЕСР щодо прозорості та доброчесності лобіювання.

Протягом першого року роботи НАЗК зосередилося на тому, щоб нові правила були не лише запроваджені, а й зрозумілі учасникам процесу. Анастасія Єзерська зазначила, що агентство затвердило Роз’яснення щодо застосування законодавства з питань лобіювання, які охоплюють практичні питання – від набуття статусу суб’єкта лобіювання до застосування методів лобіювання та особливостей звітування. Також НАЗК проводить інформаційно-просвітницькі заходи, вебінари та консультації для суб’єктів лобіювання та інших зацікавлених сторін.

За перший рік роботи були проведені дві кампанії звітування про лобістську діяльність. За підсумками другої кампанії, порівняно з першою, більш ніж удвічі зросла кількість предметів лобіювання, а кількість клієнтів та бенефіціарів за другою кампанією зросла більш ніж утричі.

Що далі

Пріоритети НАЗК на наступний період включають підготовку змін до законодавства, інформаційно-просвітницьку роботу та розвиток функціоналу Реєстру прозорості. Віктор Павлущик підкреслив, що цей рік показав, що прозоре лобіювання в Україні можливе і вже стало робочою практикою. Однак, за його словами, Україна лише на початку шляху, і інститут лобіювання має зростати, а разом з ним має зростати й обізнаність усіх, кого він стосується.

Перший рік роботи закону «Про лобіювання» в Україні засвідчив певний прогрес у встановленні прозорих механізмів взаємодії між лобістами та публічними службовцями. Зокрема, активність у звітуванні та реєстрації суб'єктів лобіювання свідчить про зростаючу обізнаність та готовність учасників ринку діяти у рамках нових правил. Однак, як зазначили експерти, попереду ще багато роботи з метою вдосконалення законодавства та підвищення рівня довіри до інституту лобіювання в Україні.

З метою покращення взаємодії між суспільством і державою, важливим кроком стало проведення опитування НАЗК про лобіювання, яке триватиме до 25 серпня. Це дозволить зібрати думки учасників процесу та врахувати їх у подальшому розвитку законодавства, що є важливим для формування прозорих практик у цій сфері.