UA RU EN

Росія після Путіна може розпастися як Югославія: прогноз американського геополітика

Після завершення правління нинішнього лідера, Росія може зазнати значних змін, на прикладі того, як це сталося у колишній Югославії. Фото: ХВИЛЯ

Можливий розпад Росії після відходу Путіна

Американський геополітик Роберт Каплан в інтерв'ю для подкасту Personal Landscapes висловив думку про можливий розпад Росії після відходу Володимира Путіна, порівнявши цей сценарій з долею Югославії. Каплан підкреслив, що Росія залишається критично залежною від однієї людини, вказуючи на слабкість інститутів влади в країні, яка, за його словами, була "слабо інституціоналізованою протягом усієї своєї історії".

Слабкість Росії на міжнародній арені

У контексті триваючої війни в Україні Каплан зазначив, що чим довше вона триватиме, тим слабшою стає Росія не лише в Україні, а й на Кавказі, в Центральній Азії, Сибіру та Далекому Сході. Він також вказав на те, що радянські запаси, на яких тримається російська армія, мають свою межу. Путін, на думку Каплана,

“здійснив колосальний прорахунок із цією війною”
— його влада базується на "концентричних колах олігархів, кримінальних і спецслужбістських фігур".

Каплан вважає, що коли Путін піде, система може впасти, і результатом стане щось на кшталт "полегшеної версії колишньої Югославії". У протилежність до ситуації в Росії, геополітик зазначив, що у Китаю є Постійний комітет, що свідчить про стабільнішу політичну структуру. Він підкреслив, що

“якби Сі Цзіньпін завтра смертельно захворів, Китай би не впав”
, що вказує на сильніші інститути влади в Китаї в порівнянні з Росією.

Висловлювання Роберта Каплана підкреслює актуальність аналізу політичної стабільності держав у контексті глобальних конфліктів. Його порівняння Росії з Югославією може викликати тривогу у міжнародній спільноті, оскільки можливий розпад Росії може призвести до нових геополітичних викликів і нестабільності в регіоні. Важливою є також згадка про інституційну силу Китаю, що може вплинути на міжнародні відносини в умовах змін у російській політиці. Такі прогнози можуть стимулювати подальші дослідження щодо майбутнього Росії та її впливу на світову політику.