Обов'язкове державне планування у паливній сфері Росії
Російська влада планує запровадити обов'язкове державне планування у паливній сфері після серії атак українських дронів на нафтопереробні заводи (НПЗ), що призвело до зниження виробництва та зростання цін на пальне. Нові правила регулювання виробництва, постачання та цін можуть діяти до кінця 2026 року.
В рамках нової моделі планується запровадження обов'язкових вказівок для нафтових компаній, що стосуватимуться:
- обсягів виробництва;
- постачання на внутрішній ринок;
- експорту;
- продажів на біржі.
Домовленості між урядом і нафтовими компаніями вже підготовлені, і нові правила можуть запрацювати після окремого рішення уряду. Під регулювання потрапить бензин і дизель стандарту "Євро-5".
Вплив атак на нафтопереробні заводи
У 2025 році українські безпілотники атакували російські НПЗ щонайменше 80 разів, внаслідок чого було виведено з ладу близько 20% виробничих потужностей. У 2026 році щонайменше 12 заводів зазнали атак, а п'ять великих підприємств тимчасово зупиняли роботу. Серед атакованих підприємств - "КиНЕФ" у Ленінградській області та "Нижегороднефтеоргсинтез". У окремих регіонах країни виник дефіцит пального, що сприяло різкому зростанню цін на автозаправних станціях (АЗС).
У 2025 році вартість бензину підскочила на 12,7%, що стало найвищим показником за останні 14 років. Після уповільнення наприкінці 2025 року зростання цін залишалося на рівні понад 10%, що майже вдвічі перевищує офіційну інфляцію. Окрім планування виробництва, нові правила передбачають стримування цін на пальне, зобов'язуючи компанії утримувати ціни у межах інфляції. Контроль за виконанням рішень покладений на Міністерство енергетики та антимонопольну службу.
Туапсинський нафтопереробний завод майже повністю припинив роботу після серії дронових атак на портову інфраструктуру, що лише підкреслює серйозність ситуації в паливній сфері Росії.
Запровадження обов'язкового державного планування у паливній сфері Росії свідчить про намагання влади контролювати ситуацію на ринку пального в умовах зростаючої напруги та зовнішніх загроз.
Погіршення стану нафтопереробної інфраструктури через атаки може мати широкі економічні наслідки, зокрема вплинути на доступність пального для споживачів та загальний рівень цін. Це також вказує на те, що військові дії продовжують суттєво впливати на цивільну економіку, створюючи нові виклики для державної політики в енергетичній сфері.
У світлі останніх подій у паливному секторі Росії, виникає питання про відновлення потужностей атакованих НПЗ. Зокрема, Кірішський НПЗ, який зазнав значних ушкоджень, планує відновити лише частину своїх виробничих можливостей. Це підкреслює важливість нових державних заходів у контексті забезпечення стабільності ринку пального в умовах зростаючих загроз.