Історії військових, які самовільно залишили частини
У новині описані історії військових, які самовільно залишили частини (СЗЧ), а потім повернулися, та механізм їх повернення без кримінальної відповідальності. В Україні проблема самовільного залишення частин стала актуальною, оскільки тисячі військових проходять перепідготовку, і за даними Главком, 80% призовників тікають з центрів підготовки.
23-річний Роман з Львівщини підписав контракт після строкової служби, але зник з навчального центру в січні 2022 року. Відзначаючи причини свого рішення, він вказав на одноманітність служби: "Одноманітна служба, нічого нового не мінялося – просто наряд та уточнення. А ще – закохався, хотів бути ближче до дівчини". Роман жив цивільним життям протягом двох років, поки його не зупинили представники Військової служби правопорядку (ВСП). Наразі він проходить базову військову підготовку та обрав Третю штурмову бригаду.
Віктор із Донеччини, який воював у Соледарі та Часовому Ярі, зазнав опіків і поранення. Після лікування в лікарні він не повернувся до частини, оскільки почувався зле, а рапорти на долікування не погоджували. Проте Віктор отримав ухвалу суду та вирушає до 5-ї танкової бригади. Владислав із Житомирщини провів півтора року на нулі без відпусток. Він побував у СЗЧ понад рік і повернувся сам, розмірковуючи про свою відповідальність:
"Совість трошки гризла. Розумів, що і дітям треба приклад показати, що батько не прогуляв це все." - Владислав
Механізм повернення та виклики
За законодавством, за самовільне залишення частини кримінальне провадження відкривають на третій день. Однак закон дає можливість уникнути в'язниці, якщо боєць повертається добровільно. Алгоритм дій для військового в СЗЧ передбачає:
- звернення до зонального відділу Військової служби правопорядку (ВСП);
- використання механізму через застосунок Армія+;
- отримання судового рішення про повернення на службу без кримінальної відповідальності.
Під час переведення з батальйонів резерву враховуються рекомендаційні листи від бойових бригад, що потребують поповнення, тоді як рекомендаційні листи від військових частин забезпечення до уваги не беруться.
З огляду на ці обставини, проблема самовільного залишення частин залишається актуальною, і керівництво армії активно працює над її вирішенням. Ігор Луценко назвав це явище найбільшою проблемою української армії, що вимагає комплексного підходу та підтримки психологів і капеланів у боротьбі зі страхом, що виникає у військовослужбовців.
Проблема самовільного залишення частин в українській армії є серйозним викликом, особливо в умовах активних бойових дій та необхідності постійної перепідготовки військових. Врахування соціальних і психологічних аспектів служби, а також впровадження механізмів для повернення без кримінальної відповідальності, може суттєво поліпшити ситуацію. Успішне вирішення цієї проблеми здатне підвищити моральний дух військових та зменшити кількість випадків дезертирства, що має важливе значення для обороноздатності країни.