Slapp-позови проти журналістів: як Україна запроваджуватиме європейські правила захисту
В Україні активно обговорюється проблема Slapp-позовів, які використовуються політиками для тиску на журналістів та активістів. Ці позови, часто безпідставні, намагаються залякати медіа та обмежити свободу слова. У світлі таких викликів Європейський Союз напрацював законодавство, спрямоване на блокування Slapp-позовів, і Україна також розглядає можливість запровадження анти-Slapp законодавства.
У грудні 2023 року в Україні відбулося засідання робочої групи, яка зосередилася на напрацюванні законодавчих механізмів протидії Slapp-атакам. Очікується, що новий законопроєкт може з'явитися в січні-лютому 2024 року. Однак, як зазначає Ярослав Юрчишин, голова комітету з питань свободи слова, знайти голоси у Верховній Раді для підтримки цього законодавства може бути складно. Одним із варіантів вирішення проблеми є надання суддям можливості закривати такі справи на ранній стадії, якщо вони очевидно безпідставні, як зазначила Євгенія Кравчук.
Випадки Slapp-позовів в Україні
В Україні вже були зафіксовані випадки, коли Slapp-позови використовувалися для тиску на журналістів. Зокрема,:
- Андрій Портнов ініціював позови проти журналістів, вимагав 192 тис. грн відшкодування за правничу допомогу, а в апеляції ця сума зросла до 400 тис. грн.
- Група компаній "Техноторг" подала позов на журналістку Мар'яну Метельську на суму 750 тис. грн.
- Справи, пов'язані з Гладковськими, розглядалися понад чотири роки, що свідчить про тривалість та складність таких судових процесів.
Згідно з планами, до 2027 року Україна зобов'язана запровадити анти-Slapp законодавство. Зміни до цивільного та господарського процесуального законодавства мають бути внесені до кінця 2026 року. Як зазначив Ярослав Юрчишин, справжній зміст європейської інтеграції полягає у захисті тих, хто публічно відстоює суспільний інтерес і говорить правду.
Запровадження анти-Slapp законодавства в Україні є важливим кроком у боротьбі за свободу слова та захист журналістів від безпідставних позовів. Це також відповідає зобов'язанням України перед Європейським Союзом щодо дотримання прав людини та свободи медіа. Розробка таких механізмів може суттєво зменшити тиск на журналістів і активістів, створюючи більш безпечне середовище для їхньої роботи та висловлювання думок. Очікується, що ухвалення нового законодавства призведе до зменшення зловживань у судовій системі й захистить правду та суспільний інтерес.