Згода США та Китаю щодо зборів за прохід суден
США та Китай досягли важливої згоди щодо неприпустимості встановлення зборів за прохід суден міжнародними водними шляхами, зокрема Ормузькою протокою. Це сталося напередодні запланованої на середу зустрічі Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна. Відповідне повідомлення опубліковано агентством Reuters з посиланням на Державний департамент США.
У телефонній розмові Держсекретар США Марко Рубіо та міністр закордонних справ КНР Ван Ї погодилися, що "жодна держава чи організація не має права обкладати митом судна у цьому стратегічному маршруті". Пекін не заперечив американську версію розмови, що свідчить про готовність до співпраці в даному питанні. Китай є найбільшим покупцем іранської нафти, тому питання зборів за прохід суден має велике значення для обох країн.
Важливість міжнародної співпраці
До війни через Ормузьку протоку проходило 20% світових поставок нафти та газу. Тегеран, в свою чергу, вимагає права стягувати плату за транзит, що стало предметом міжнародних дискусій. Дональд Трамп раніше припускав можливість спільного контролю над платежами, однак Білий дім повернувся до вимоги абсолютної свободи судноплавства. США разом із Бахрейном підготували проєкт резолюції в Раді Безпеки ООН, але попередню подібну ініціативу Китай заблокував вето. Посол США в ООН Майк Волц звинуватив Пекін у тому, що "Пекін фактично дозволяє Ірану тримати світову економіку під загрозою".
5 травня 2026 року було створено Адміністрацію протоки Перської затоки (PGSA), яка запровадила нову систему авторизації суден. Судно, що ігноруватиме вимоги PGSA, ризикує стати ціллю для КВІР (Корпусу вартових ісламської революції). Ця ситуація підкреслює важливість міжнародної співпраці у забезпеченні безпеки судноплавства в одній із найважливіших водних артерій світу.
Угода між США та Китаєм щодо неприпустимості зборів за прохід суден в Ормузькій протоці може суттєво вплинути на глобальні енергетичні постачання, враховуючи, що цей маршрут є критично важливим для транспортування нафти і газу. Спільна позиція обох країн у цьому питанні свідчить про намагання знайти компроміс у складних міжнародних відносинах, особливо враховуючи економічні інтереси, пов'язані з Іраном та його нафтовим ринком.
Цей розвиток подій підкреслює зростаючу роль Китаю у міжнародних переговорах щодо Ірану, що може призвести до нових можливостей для мирного врегулювання. Китай може виступити гарантом угоди між Іраном та США, що ще більше ускладнить ситуацію в регіоні, адже Пекін має значні економічні інтереси в Ірані.