Соціологічний аналіз статусу військових у політиці
Соціолог Андрій Єременко в ефірі політолога Юрія Романенка зазначив, що статус військового не є автоматичним квитком до влади, оскільки виборці в першу чергу звертають увагу на професійні навички кандидатів. За його словами, зростає частка громадян, які категорично проти участі військових у політиці. Відзначається, що найбільший негатив у виборців викликає зв'язок кандидатів з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (ТЦК).
Єременко підкреслив, що проведення соціологічних досліджень серед захисників на передовій є складним через обмежений доступ та безпекові протоколи.
“Військові - це закрита територія, до них складно дістатися соціологам. Зрозуміло, що мене з анкетою не пустять у бліндаж з міркувань безпеки, хоча у нас є групи, які готові працювати на підконтрольних територіях поблизу фронту”, - зазначив соціолог.
Ставлення виборців до військових кандидатів
За межами армії статус військового не є вирішальним фактором при голосуванні.
“Якщо на посаду претендує військовий і цивільний фахівець-комунальник, то люди раціонально оберуть комунальника”, - підкреслив Єременко.Він також вказав, що успішний політичний старт для ветерана можливий лише за наявності попереднього управлінського досвіду: “Виборці будуть дивитися на бекграунд кандидата. Якщо до служби в ЗСУ він був місцевим депутатом, якого знали люди і який робив корисні речі для громади, то, звичайно, він виграє, але виграє як організатор, а не лише як військовий”.
Соціолог вказав на зростання категорії людей, які кажуть: “хто завгодно, тільки не військовий”. Їх уже близько двадцяти чи тридцяти відсотків. Їхня мотивація полягає в тому, що після війни нам потрібні спеціалісти для розбудови економіки та комуналки, а військовим просто треба віддати належну шану. Окрім того, частина суспільства має упередження щодо психологічного стану осіб з бойовим досвідом.
“Існує наратив, що всі вони там травмовані і на голову вдарені. Очевидно, що є нюанси з посттравматичним синдромом, але точно не у всіх. Проте страх того, що такий кандидат накерує і натворить бід, глибоко засів у свідомості частини виборців”, - додав Єременко.
Він також зауважив, що найбільший негатив викликає зв'язок кандидата з системою рекрутингу та мобілізації (ТЦК). “Зараз існує однозначний негатив: якщо людина хоча б раз з'явилася у відомості як працівник ТЦК, це колосальний мінус. Навіть якщо вона звідти пішла на фронт або працювала там до вторгнення і просто вела облік, це все одно ставить хрест на перспективах”, - резюмував соціолог.
Зазначені коментарі Єременка відображають зростаючу тенденцію серед виборців, які прагнуть бачити в політиці спеціалістів з реальним досвідом управління та вирішення соціально-економічних питань. Це може свідчити про зміну політичних уподобань у суспільстві, де традиційні стереотипи про військових як природних лідерів можуть втрачати свою силу. Таким чином, майбутні вибори можуть виявитися критичними для ветеранів, які намагатимуться інтегруватися у політичне життя країни, адже їхня популярність залежатиме від вміння адаптуватися до нових вимог виборців.
Ситуація з вибором кандидатів у політиці нагадує про складні геополітичні процеси, які відбуваються в інших країнах. Наприклад, виборці в США висловлюють бажання до соціалізму, але підтримують центристів, що свідчить про парадоксальні тенденції у політичних уподобаннях. Ці процеси можуть відображати зміни в суспільних настроях і запитах на нові підходи до управління.