Завершення Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь
5 лютого 2026 року офіційно завершився Договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СТО-3), що призвело до відсутності обмежень на кількість розгорнутого ядерного озброєння між Росією та США. Цей договір обмежував кількість розгорнутих ядерних боєголовок до 1550 одиниць та носіїв до 700 одиниць. З припиненням дії угоди також зникли механізми взаємних інспекцій та обміну даними, що ускладнює контроль за ядерними арсеналами обох країн.
Основною причиною відсутності нової угоди є бажання США залучити до переговорів Китай. Росія, у свою чергу, вимагала врахувати потенціал Великобританії та Франції. У 2021 році договір було продовжено, однак у лютому 2023 року Росія оголосила про призупинення участі в ньому. В даний час Росія та США спільно володіють близько 90 відсотків світових ядерних озброєнь, що робить ситуацію особливо напруженою.
Реакція та модернізація ядерних сил
У відповідь на закінчення дії СТО-3, Росія розпочала модернізацію своїх ядерних сил. Зокрема, країна розробляє гіперзвукову ракету Орешник з дальністю до 5000 км. У жовтні 2025 року Москва також оголосила про успішне випробування підводного дрона Посейдон. У свою чергу, США стартували програму модернізації ядерних сил, яка включає:
- будівництво нових підводних човнів,
- бомбардувальників та
- міжконтинентальних балістичних ракет.
Очікувана вартість цієї модернізації та експлуатації ядерних сил США на період 2025-2034 років оцінюється в 1 трильйон доларів. У 2024 році Російська Федерація переглянула свою ядерну доктрину, що свідчить про подальше загострення ситуації.
Ситуація залишається складною, як зазначив президент України Володимир Зеленський:
«Відсутність міжнародних угод у сфері контролю над ядерними озброєннями створює нові виклики для глобальної безпеки.» - Володимир Зеленський
Завершення дії Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СТО-3) знаменує важливий етап у розвитку міжнародних відносин, особливо в контексті ядерної безпеки. В умовах, коли Росія та США продовжують модернізувати свої ядерні арсенали, наявність або відсутність угод про контроль може суттєво вплинути на глобальну стабільність. Відсутність механізмів перевірки і взаємодії між державами може призвести до ескалації напруженості та непередбачуваних наслідків у міжнародній політиці.