Трансформація трансатлантичних відносин
Трансформація трансатлантичних відносин між США та Європою в період президентства Дональда Трампа (2025-2026 роки) демонструє зростаючу орієнтацію США на національні інтереси та односторонні дії. Ці зміни призвели до послаблення традиційної ідеологічної єдності між союзниками та підвищили напруженість у НАТО та ЄС. Ключовими подіями цього періоду стали:
- критика європейських партнерів;
- стратегічне перекалібрування зовнішньої політики США;
- обмеження ролі Європи у переговорах з Росією;
- внутрішні розбіжності та виклики для ЄС у формуванні власної стратегічної автономії.
Після виборів 2024 року США повернулися до більш односторонньої зовнішньої політики. Перший президентський термін Дональда Трампа супроводжувався критикою європейських партнерів. На літньому саміті НАТО 2025 року в Гаазі панувала сприятлива для Трампа атмосфера. Однією з пропозицій Трампа був контроль США над Гренландією, яка є частиною Королівства Данія, члена НАТО і союзника США. Адміністрація Трампа відкрито підтримала європейські націоналістичні політичні сили, що ще більше ускладнило відносини з традиційними союзниками.
Ескалація на Близькому Сході та реакція Європи
Військова співпраця між США та Ізраїлем також стала причиною ескалації на Близькому Сході у 2025-2026 роках. Європа відмовилася підтримати військову кампанію США в Ормузькій протоці, що свідчить про зростаючу реактивну позицію Європи. У 2025 році віцепрезидент США Джей Ді Венс виступив на Мюнхенській безпековій конференції з критикою Європи, зазначивши:
"Наші спільні цінності об'єднують двох союзників у межах трансатлантичного блоку", але відзначив, що Європа "відступила від деяких своїх фундаментальних цінностей - цінностей, які поділяють Сполучені Штати Америки."
У 2026 році на Мюнхенській безпековій конференції державний секретар Марко Рубіо виступив з менш критичною промовою щодо Європи, підкресливши: "Нам судилося бути разом".
Адміністрація Трампа також організувала саміт з президентом Росії Володимиром Путіним в Анкориджі, виключивши Європу з переговорів. Ці дії вказують на зменшення ролі Європи у трансатлантичній дипломатії. У той же час Європейський Союз надав Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро на два роки, що свідчить про його підтримку у контексті війни з Росією. Проте, ЄС стикається з внутрішніми розбіжностями щодо використання заморожених російських активів та не має єдиного плану завершення війни в Україні станом на 2025 рік.
Зростання ролі Китаю і Росії стало причиною багатополярності в світі, що ускладнює традиційні альянси. Стратегія національної безпеки США 2025 року закликає союзників підлаштовуватися під позицію США і містить критику демократичного регресу, обмежень свободи слова та міграційних проблем у Європі. У відповідь, ЄС планує розвивати стратегічну автономію, зокрема у сфері протиповітряної оборони, виробництва боєприпасів і логістики, але стоїть перед вибором: розвивати свою автономію чи зберігати залежність від США.
Невизначеність у гарантіях безпеки ЄС і механізмах повоєнної відбудови в Україні зберігається. Внутрішньоєвропейські розбіжності існують між східноєвропейськими і західноєвропейськими державами щодо підходів до Росії, оборонних видатків і взаємодії зі США. Мюнхенська безпекова конференція 2025 року відбулася за місяць після інавгурації Дональда Трампа і відзначилася похвалою Трампу та суперечностями навколо статті 5. Європейський фонд миру використовується для військової підтримки України, що вказує на продовження зусиль ЄС у забезпеченні безпеки на континенті.
Це період значних змін у трансатлантичних відносинах, що відображає нові виклики, з якими стикаються як США, так і Європа. Зростаюча напруга й критика з боку американської адміністрації ускладнюють співпрацю між союзниками, а внутрішні розбіжності в ЄС ставлять під сумнів його здатність виступати єдиним фронтом. Події цього періоду можуть мати тривалі наслідки для глобальної політики, зокрема у контексті безпеки та економічної стабільності в Європі та за її межами.
В умовах зростаючої напруженості між США та Європою, важливо розглянути, як політичні рішення Трампа у 2025 році вплинули на міжнародні відносини. Зокрема, зміни в санкційній політиці та обмеження допомоги Україні можуть стати важливими факторами у формуванні стратегії ЄС.