Судове рішення щодо Марини Хонди
26 травня 2026 року Шевченківський районний суд Києва задовольнив позов заступниці голови КМДА Марини Хонди про захист честі, гідності та ділової репутації. Суд визнав недостовірною інформацію, поширену у березні 2025 року на ресурсах українського Telegram-каналу-мільйонника, про нібито розтрату 60 млн грн із бюджету столиці. Відповідачів, серед яких засновник зазначеного Telegram-каналу та компанія-власник, зобов'язано опублікувати офіційне спростування.
Спірна інформація та судовий процес
Спірна інформація, що стала підставою для позову, стосувалася звинувачень у організації корупційної схеми. У березні 2025 року на каналі було опубліковано дані про нібито причетність Хонди до розтрати значної суми з бюджету. У зв'язку з цим, суд ухвалив рішення на користь позивача, зазначивши, що інформація є недостовірною.
Окрім цього, триває судовий процес щодо допису від 19 квітня 2025 року голови Деснянської РДА Максима Бахматова, в якому він звинуватив Хонду у причетності до кабінетного застілля. Під час судових засідань Бахматов визнав, що помилився, спочатку помилково вважавши, ніби на відео, що з'явилося навесні 2025 року, присутня Марина Хонда.
“Спочатку помилково вважав, ніби на відео присутня Марина Хонда, однак згодом визнав, що це не так.” - Юрій Радзієвський
Відео, яке стало причиною обговорень, було зроблено у 2022 році в кабінеті директорки Управління туризму та промоцій Марини Радової, на якому видно чиновників КМДА, що розпивають алкоголь. Після публікації цього матеріалу Радова подала заяву на звільнення. Максим Бахматов, коментуючи ситуацію, після судового засідання 9 грудня 2025 року опублікував відеозвернення, в якому говорив про нібито тиск на нього. Однак у телефонних коментарях він відмовився спілкуватися, зазначивши, що готовий відповідати лише письмово.
Таким чином, судове рішення стало важливим кроком у справі, що стосується захисту чесності та ділової репутації Марини Хонди, а також підкреслило важливість перевірки інформації, що публікується у медіа.
Ця справа підкреслює актуальність питання про відповідальність медіа за поширення недостовірної інформації, особливо в умовах сучасного інформаційного середовища. Судове рішення може мати значний вплив на практику журналістики в Україні, зокрема на способи перевірки фактів перед публікацією. З огляду на зростаючу роль соціальних мереж у поширенні новин, важливість дотримання етики та професійних стандартів стає все більш очевидною.
Ця справа є лише частиною ширшого контексту судових розглядів, які стосуються обвинувачень у корупції серед українських чиновників. Наприклад, перекриття інформації про інші позови також викликає значний суспільний інтерес, адже вони відображають поточний стан справ у державному управлінні та боротьбу з корупцією в Україні.