Загибель Сергія Дишка
Старший сержант Сергій Дишко загинув 8 травня 2022 року на заводі "Азовсталь" в Маріуполі під час виконання бойового завдання. Його смерть була підтверджена судом у вересні 2022 року, а тіло ідентифікували лише у квітні 2025 року. Сергій Дишко був посмертно нагороджений орденом "За мужність" III ступеня.
Життєвий шлях
Сергій Дишко народився 28 січня 1999 року в селі Ветли Камінь-Каширського району. У 2014 році він закінчив 9 класів. 18 травня 2018 року підписав контракт на військову службу в прикордонному підрозділі Луцького загону, а у 2020 році його перевели в Донецький прикордонний загін. Повномасштабну війну Сергій зустрів у смт Сартана, що розташоване за 17 км від Маріуполя. 25 лютого 2022 року селище Сартана зазнало обстрілів, а на початку березня 2022 року селище було повністю окуповане.
Рідні востаннє чули голос Сергія 3 травня 2022 року, а 4 травня його телефон став поза зоною досяжності. 9 травня 2022 року матері Сергія зателефонував незнайомий майор і повідомив про загибель сина. 12 травня 2022 року сестрі Ірині зателефонував полковник Державної прикордонної служби України з Києва і підтвердив загибель. 16 травня 2022 року розпочалася евакуація захисників Маріуполя.
Свідок загибелі, прикордонник Степан, розповів, що 8 травня о 20:00 вони разом заступили в наряд на другому поверсі заводу. Близько 21:00 Сергій Дишко був убитий російським снайпером. Любешівський районний суд 20 вересня 2022 року встановив факт смерті Сергія Дишка, а його тіло вдалося ідентифікувати лише у квітні 2025 року. Сергія поховали в рідному селі, де у нього залишилися мати, два брати та три сестри.
Сергій Дишко служив у відділі прикордонної служби "Сартана" 1 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України. Полковник Падитель зазначив:
“Перебуваємо в надлюдських умовах, але продовжуємо боронити рідну землю!”
Цей факт підкреслює мужність та відданість військовослужбовців, які продовжують виконувати свої обов'язки, незважаючи на складні умови.
Смерть Сергія Дишка є ще однією трагічною сторінкою в історії війни, яка забрала життя багатьох українських військових. Його випадок демонструє не лише безпосередні наслідки бойових дій, а й тривалість та складність процесу ідентифікації загиблих, що може тривати роками. Ця ситуація підкреслює важливість підтримки та пам'яті про героїзм військовослужбовців, які щодня ризикують своїм життям заради захисту країни.
Смерть Сергія Дишка стала ще одним свідченням героїзму українських військових під час оборони Маріуполя. Подібно до загибелі старшого солдата Сергія Сінчука, його історія підкреслює жертви, які доводиться приносити нашим захисникам у боротьбі за свободу та незалежність країни. Кожен випадок нагадує про важливість пам'яті та вшанування тих, хто віддав своє життя заради миру.