У жовтні пасажиропотік київського метро скоротився на 36% проти минулого року, а наземного комунального транспорту на 40%. Водночас після підвищення вартості проїзду виручка обох перевізників зросла більш ніж удвічі, попри перебої в роботі та зменшення кількості поїздок. Про це пише Хмарочос.
Пасажиропотік транспорту Києва: результати жовтня 2026 року
Дані Київського метрополітену та Київпастрансу отримав на запити юрист Віталій Дудін і передав виданню. Вони показують подальше скорочення перевезень як у підземному, так і в наземному транспорті.
Київпастранс у жовтні перевіз 15,3 млн пасажирів. Це на 40% менше, ніж у жовтні 2025 року, та майже на 12% менше за вересневий показник.
У метрополітені зафіксували 14,3 млн поїздок проти 22,4 млн роком раніше. Отже, за місяць метро здійснило на 8,1 млн менше перевезень. Водночас статистика поїздок не показує, скільки окремих людей перестали користуватися транспортом: частина пасажирів могла просто їздити рідше.
Скорочення почалося в липні та збіглося зі зміною базового тарифу з 8 до 30 грн. Це підвищення у 3,75 раза. Проте влітку й на початку вересня пасажири ще могли користуватися поїздками, придбаними за старою ціною.
На зміну транспортної поведінки вказувало й скорочення продажу проїзних. Водночас визначити, яку саме частину жовтневого падіння спричинило подорожчання, лише за загальними показниками неможливо.
Виручка перевізників: чому доходи зросли попри меншу кількість поїздок
Доходи Київпастрансу від перевезення пасажирів у жовтні становили 180 млн грн проти 77 млн грн торік. Зростання склало 103 млн грн, або приблизно 134%.
Метрополітен отримав від продажу квитків 267,2 млн грн, що у 2,2 раза більше, ніж у жовтні минулого року. Для порівняння, у серпні виручка становила 237,8 млн грн, а у вересні 242,8 млн грн.
Отже, вища вартість оплачених поїздок супроводжувалася збільшенням надходжень навіть за меншого пасажиропотоку. Однак зростання виручки не означає зростання прибутку: наведені дані не містять витрат перевізників на електроенергію, пальне, зарплати та ремонти.
На доступність транспорту одночасно впливали тривоги й пошкодження інфраструктури. За підрахунками Хмарочоса, протягом кількох останніх днів вересня наземна ділянка червоної лінії метро простоювала в середньому дві третини робочого часу.
У жовтні додалися зупинки поїздів через відсутність напруги та перебої наземного електротранспорту. Станція Чернігівська після пошкодження не працювала чотири дні.
Таким чином, пасажиропотік скорочувався одночасно на тлі дорожчих квитків і менш надійного сполучення. Подальша заміна електротранспорту автобусами вже стосується листопада, тому її наслідки відображатимуться в наступних місячних показниках.