Ситуація з Філіпом Проніним
Тимчасова слідча комісія Верховної Ради, очолювана Олексієм Гончаренком, звернулася до прем'єр-міністра Сергія Корецького з проханням ініціювати дисциплінарне провадження та розглянути питання про звільнення голови Державної служби фінансового моніторингу Філіпа Проніна. Це рішення стало наслідком систематичної неявки Проніна на засідання комісії, що викликало занепокоєння у парламентаріїв.
У своєму офіційному зверненні Гончаренко закликав прем'єра забезпечити обов'язкову участь Проніна в засіданні, запланованому на 17 серпня. З моменту, коли Проніна почали викликати для надання свідчень із 15 січня 2026 року, він жодного разу не з'явився на засідання, посилаючись на відпустки, відрядження або лікарняні. Рішенням від 26 лютого 2026 року участь керівника Держфінмоніторингу в засіданнях ТСК була визначена обов'язковою, проте його участь не була забезпечена.
Дослідження діяльності Проніна
Тодішня прем'єр-міністерка Юлія Свириденко доручала Проніну забезпечити свою присутність на засіданнях комісії, однак ці доручення залишилися без виконання. У зв'язку з цим, діяльність Філіпа Проніна привернула увагу Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). У жовтні народний депутат Ярослав Железняк повідомляв про обшуки НАБУ, пов'язані з можливими зловживаннями на будівництві фортифікацій у Полтавській обласній військовій адміністрації під час керівництва Проніна.
Філіп Пронін у вересні спростував звинувачення в завищенні цін на будівництво укріплень, наголосивши, що всі ціни відповідали схваленій проєктно-кошторисній документації. Однак у листопаді 2025 року НАБУ підтвердило, що розслідує ймовірні оборудки на будівництві фортифікацій.
Крім того, низка громадських організацій на чолі з Лабораторією законодавчих ініціатив у звіті для Єврокомісії заявила про політичні переслідування через запровадження санкцій проти лідера партії "ЄС" Петра Порошенка. Таким чином, ситуація навколо голови Держфінмоніторингу та його діяльності залишається під пильним контролем як з боку державних органів, так і з боку громадськості.
Ця ситуація підкреслює важливість прозорості та відповідальності у державних структурах, особливо в умовах, коли увага суспільства та правоохоронних органів зосереджена на запобіганні корупції. - Олексій Гончаренко
Продовження розслідувань НАБУ та реакція Верховної Ради можуть стати важливим сигналом про готовність держави до боротьби з зловживаннями у владі. Час покаже, як ці події вплинуть на подальший розвиток антикорупційної політики в Україні.
Ситуація навколо діяльності Філіпа Проніна викликає занепокоєння не лише у представників парламенту, але й у правоохоронних органів. Так, учасники розслідувань НАБУ також отримали підвищення та нові звання, що ставить під сумнів прозорість кадрових рішень у державних структурах. Цей аспект може мати суттєві наслідки для подальшого контролю за діяльністю Держфінмоніторингу та інших органів.