Масований удар дронів по Москві
18 червня 2025 року відбувся масований удар українських дронів по Москві, в результаті якого безпілотники поцілили нафтопереробний завод "Газпром нафти" в районі Капотня, що розташований приблизно за 15 кілометрів від центру столиці Росії. Російські джерела повідомили про те, що внаслідок атаки було збито понад 550 дронів по всій країні, з них близько 180 дронів були знищені на підльоті до Москви.
Перед цим ударом мали місце систематичні атаки на російську протиповітряну оборону. З березня по травень 2025 року в Криму було пошкоджено 24 радіолокаційні станції, а в квітні під удар потрапили 25 систем ППО, включаючи радари та комплекси Тор, Бук, Оса і Панцир.
- За інформацією Служби безпеки України (СБУ), підрозділ "Альфа" знищив або вивів з ладу близько половини боєздатного парку Панцирів за 2025 рік.
- Підтверджені втрати комплексів Панцир з 2022 року становлять 45 одиниць.
Тривожні сигнали та висновки
У листопаді 2025 року з'явилися тривожні сигнали про те, що російські військові заряджали пускові комплекси Оса-АКМ застарілими корабельними ракетами. У грудні 2025 року Королівський інститут оборонних досліджень (RUSI) дійшов висновку, що Росія витрачає більше перехоплювачів, ніж виробляє, в той час як навесні 2025 року російські воєнкори повідомляли про дефіцит зенітних ракет для Панцирів. Останнім часом також з'явилися повідомлення про брак ракет для систем С-300 та С-400.
Невблаганна природа протиракетної оборони, яку Україна відчуває роками, нарешті почала переслідувати й Росію. Фабіан Гоффманн
Ці події свідчать про зростаючу напруженість у регіоні та серйозні виклики, з якими стикається російська система протиповітряної оборони. Масований удар дронів по Москві став яскравим свідченням ескалації конфлікту між Україною та Росією, що відбувається на тлі серйозних проблем у російській системі протиповітряної оборони. Втрата значної кількості дронів та пошкодження ключових елементів ППО відкривають нові можливості для подальших військових дій.
Обмеженість ресурсів та виклики, з якими стикається Росія, можуть суттєво вплинути на її здатність захищати повітряний простір, що в свою чергу зміщує баланс сил у регіоні.
Цей інцидент став черговим підтвердженням вразливості російських стратегічних об'єктів, що потребує детального аналізу. Нещодавні удари по найбільшим нафтопереробним заводам Москви лише підкреслюють зростання ефективності українських безпілотників та їхню здатність завдавати значної шкоди противнику.