Аналіз травневого візиту Володимира Путіна до Пекіна
Економіст Владислав Іноземцев проаналізував травневий візит Володимира Путіна до Пекіна, який був поданий як економічний. У контексті війни в Затоці, що вплинула на ціни на нафту, Іноземцев зазначив, що газ, який постачається до Китаю, коштує приблизно 240 доларів за тисячу кубометрів. Він також вказав, що газопровід "Сила Сибіру" не запрацює раніше 2030 року, що ставить під сумнів швидкість розширення енергетичних зв'язків між Росією та Китаєм.
Енергетична залежність Китаю від Росії
Частка Російської Федерації у китайському імпорті нафти досягла близько 30 відсотків, що перевищує стратегічну межу в 20-25 відсотків. Це свідчить про зростаючу залежність Китаю від російських енергоресурсів. Водночас, понад 20 відсотків російської нафтопереробки постійно перебуває в неробочому стані, що може свідчити про проблеми у внутрішній інфраструктурі. Коливання експорту нафти, за оцінками агентства Argus, становлять від +4 до -10 відсотків на місяць, а в деяких випадках згоряло нафти на суму до 100 мільйонів доларів.
Згідно з даними, Росія постачає нафту й газ, які складають понад 70 відсотків її експорту. У світлі цих фактів, Іноземцев наголосив на важливості ситуації:
“Це найефективніше, що Україна може зробити економічно для Росії з погляду завдання збитків”- Владислав Іноземцев. Він також підкреслив, що
“Росія завжди була технологічним васалом різного роду своїх партнерів”, що вказує на її залежність від інших країн у технологічному розвитку.
З початку 2024 року юань офіційно став єдиною резервною валютою Росії, що може свідчити про зміщення фінансових відносин між Росією та Китаєм. Водночас, частка китайського експорту до США впала з 23 відсотків у 2005 році до менш ніж восьми відсотків зараз, що вказує на зміни у глобальних торгових потоках. Таким чином, ситуація навколо енергетичних поставок та фінансових відносин між Росією та Китаєм залишається напруженою і потребує подальшого аналізу.
Візит Путіна до Пекіна та його наслідки підкреслюють важливість енергетичних відносин між Росією і Китаєм, які стають дедалі більш критичними в умовах глобальної економічної нестабільності. Зростання залежності Китаю від російських енергоресурсів може мати довгострокові наслідки для обох країн, особливо з огляду на внутрішні економічні проблеми Росії та зміну глобальних торгових потоків. Подальші кроки у розвитку енергетичної інфраструктури та фінансових відносин між Росією і Китаєм залишатимуться в центрі уваги міжнародної спільноти.
Водночас, візит Путіна до Пекіна став важливим кроком для зміцнення економічних зв’язків між Росією та Китаєм на фоні зростаючої залежності Китаю від російських енергоресурсів. Цей аспект може вплинути на подальші економічні відносини, зважаючи на нестабільність у нафтовій галузі РФ, що вже зазнала значних втрат через удари по НПЗ.