Вплив українських атак на енергетичну інфраструктуру Росії
Українські удари по енергетичній інфраструктурі Російської Федерації суттєво вплинули на постачання пального в країні, перетворивши конфлікт на паливну кризу. В результаті цих атак дві третини з 83 російських регіонів повідомляють про проблеми з постачанням пального. В окупованому Криму влада оголосила надзвичайний стан та заборонила продаж пального. Офіційні масштаби збитків та внутрішні ціни на пальне Кремль засекретив, що ускладнює оцінку ситуації.
Індія, яка є найбільшим покупцем російської сирої нафти, експортує частину переробленого палива назад до Росії. Українські атаки також були націлені на установки каталітичного крекінгу, які Росія не може відремонтувати через санкції. У відповідь на зростаючий дефіцит, уряд РФ заборонив експорт бензину та авіагасу і розглядає можливість заборони на експорт дизельного пального.
Економічні наслідки та реакція уряду
Центральний банк Росії у червні знизив ключову ставку до 14,25%, що свідчить про спроби стабілізувати економіку. Раніше, в умовах економічних викликів, голова Центробанку Ельвіра Набіулліна підвищувала ставки до 23%. Ліквідні активи Фонду національного добробуту Росії скоротилися з 7% ВВП на початку 2022 року до 1,7% ВВП у квітні 2023 року.
18 червня безпілотники атакували Московський нафтопереробний завод у районі Капотня. Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що це вже друге ураження Московського НПЗ за тиждень. Експерти зазначають, що "обсяги бензину в РФ наразі визначаються гонкою між українськими БпЛА та російськими ремонтними бригадами", як зазначив Сергій Вакуленко, аналітик Інституту Карнегі за міжнародний мир.
“російська система протиповітряної оборони демонструє високі показники роботи” - Дмитро Пєсков, представник Кремля.
Проте, президент РФ Володимир Путін вказав на те, що "дефіцит не є критичним", незважаючи на очевидні проблеми з постачанням пального в країні.
Ситуація з постачанням пального в Росії продовжує залишатися критичною, що може негативно вплинути на економічну стабільність країни. Скорочення обсягів пального, а також заборона на експорт можуть призвести до посилення внутрішніх економічних труднощів і зростання соціальної напруги. У цьому контексті важливо стежити за подальшими кроками Кремля, оскільки вони можуть суттєво вплинути на розвиток ситуації як в Росії, так і в Україні.
В умовах зростаючого дефіциту пального в Росії, українські удари по енергетичній інфраструктурі продовжують негативно впливати на нафтопереробну галузь країни. Зокрема, вибиті потужності російських НПЗ стають ще однією складовою кризи, що загострює економічну ситуацію в регіоні. Експерти вважають, що ситуація може погіршитися, якщо атаки продовжаться і надалі.