Форсований сценарій вступу України до ЄС
Україна готує форсований сценарій вступу до Європейського Союзу, з метою підписання договору про вступ у 2027 році. Для реалізації цього плану уряд України пропонує використовувати механізм жорсткого контролю (CVM). Це рішення потребує ухвалення близько 300 законів Верховною Радою, які об'єднані у тематичні блоки. Офіційний план передбачає завершення роботи за основними критеріями до кінця 2026 року.
Діалог між Україною та ЄС стосується термінів та умов повноправного членства. Віце-прем'єр з питань євроінтеграції Тарас Качка зазначив, що ідея прискореного вступу не знаходить підтримки на рівні багатьох національних держав ЄС. Зокрема, Німеччина вказує на проблему довіри, пояснюючи, що Україні потрібно провести реформи, перш ніж можна буде говорити про повноцінне членство.
“Такі країни, як Німеччина, кажуть: дивіться, з огляду на те, що це суперважлива для нас історія, нам потрібна довіра. Тому ви зробите свої реформи, і нам треба умовних 20 років, щоб ви відстоялися, щоб ми переконалися, що все працює”, – Тарас Качка.
Пропозиція України щодо використання механізму CVM, який раніше застосовувався під час інтеграції Румунії та Болгарії, є частиною стратегії для досягнення бажаного результату. Договір про вступ може бути підписаний ще до виконання всіх технічних вимог на 100%. Проте, подальша робота йтиме паралельно з процесом ратифікації документа парламентами 27 країн-членів ЄС. Тарас Качка підкреслив важливість міжнародних експертів для формування державних інституцій, що є необхідним для досягнення успіху в євроінтеграції.
“Зараз час заспокоїтися і зрозуміти, що залучення міжнародників потрібне для вступу в ЄС, для побудови цієї довіри. Це не питання недовіри до нас, це не питання контролю”, – Тарас Качка.
Виклики на шляху до членства
Питання членства України в ЄС залишається базовою аксіомою на мирних переговорах та в дискусіях про відновлення. Однак посли ЄС вже заблокували прискорене членство України, що свідчить про складність процесу, який ще попереду. Для досягнення поставленої мети, Україні необхідно зосередитися на виконанні вимог ЄС, зокрема, у сфері реформування правоохоронної системи та антикорупційної стратегії.
- Перший масштабний пакет реформ має торкнутися Кримінального процесуального кодексу.
- Реформування Офісу генерального прокурора.
- Впровадження нових правил аудиту, що відповідатимуть стандартам ЄС.
Ситуація з євроінтеграцією України підкреслює важливість не лише політичної волі, але й реальних реформ у країні. Реакція країн-членів ЄС, зокрема Німеччини, вказує на необхідність глибшої трансформації в Україні, аби забезпечити довіру та підтримку з боку західних партнерів. Це особливо важливо в контексті триваючих викликів, з якими стикається Україна, зокрема у сфері боротьби з корупцією та реформування судової системи.
Однак, незважаючи на амбіційні плани України щодо вступу до ЄС, не всі європейські столиці готові підтримати цю ініціативу. Детальніше про позицію європейських країн щодо термінів і умов членства можна дізнатися в нашому матеріалі.