Зміна моделі оборонної співпраці України з Заходом
Аналітики Snake Island Institute Катаріна Бучацька та Вікторія Гончарук пропонують змінити модель оборонної співпраці України із Заходом. На їхню думку, українські компанії мають стати не субпідрядниками, а основними розробниками, зберігаючи швидкий цикл виробництва. Західні партнери, в свою чергу, повинні надати фінансування та доступ до ринків НАТО. Зокрема, аналітики зазначають, що більшість запропонованих моделей досі просять Україну бути клієнтом, а не партнером.
“Математика не працює, особливо в довгостроковій перспективі” - Катаріна Бучацька та Вікторія Гончарук.
Важливість захисту екосистеми оборонної промисловості
Вони підкреслюють важливість захисту екосистеми оборонної промисловості, що передбачає підтримку інженерів та циклів зворотного зв'язку. Запропонована модель співпраці передбачає, що українські компанії зберігають швидкий фронтовий цикл проєктування, будуючи, тестуючи та доопрацьовуючи зброю, тоді як західні партнери надають фінансування на масштабування та відкривають шлях у арсенали НАТО та США.
Згідно з прогнозами, потужність українського оборонного виробництва на 2026 рік може досягти приблизно 55 мільярдів доларів. Водночас Україна здатна профінансувати лише близько 15 мільярдів доларів власного оборонного виробництва. Наприклад, перехоплювачі Sting від Wild Hornets коштують близько 2500 доларів за одиницю, тоді як вартість іранського дрона 'Шахед' становить 20 тисяч доларів. Українські виробники активно купують комплектуючі, такі як чипи, двигуни та рідкоземельні магніти, у китайських постачальників.
Крім того, Україна вже відправила дрони-перехоплювачі та пілотів, щоб допомогти союзникам США на Близькому Сході у відбитті іранських 'Шахедів'. У контексті майбутньої співпраці Вашингтон і Київ опрацьовують проєкт угоди, яка дозволить Україні експортувати військові технології до США та виробляти дрони у спільних підприємствах з американськими компаніями.
Однак, реалізація нової моделі співпраці пов'язана з певними ризиками. Серед них:
- залежність від китайських комплектуючих;
- неврегульованість питань інтелектуальної власності;
- ризик втрати екосистеми після війни.
“Захист екосистеми означає захист інженерів і циклів зворотного зв'язку” - Катаріна Бучацька та Вікторія Гончарук.Це підкреслює важливість стратегії, яка дозволить Україні не лише зберегти, а й розвивати власну оборонну промисловість у майбутньому.
Зміна моделі оборонної співпраці України з Заходом може суттєво вплинути на розвиток вітчизняної оборонної промисловості, зокрема, на здатність країни до самостійного виробництва військової техніки. В умовах поточної військової ситуації важливо зберегти і зміцнити інженерний потенціал, що може стати базою для подальшого розвитку оборонних технологій. Залучення західних інвестицій і доступ до ринків НАТО підкреслює важливість партнерства, яке може забезпечити Україні не лише фінансову підтримку, а й технологічний прогрес.
В умовах змінюваної оборонної співпраці з Заходом, важливо також врахувати, що Україна готова ділитися своїм досвідом ведення сучасної війни. Це може стати важливим аспектом для налагодження ефективної взаємодії та підвищення спроможностей обох сторін у боротьбі з новими викликами.