UA RU EN

Україна втрачає мільярди через заборону онлайн-вступу для іноземців

Економічні втрати України через обмеження на дистанційний вступ для іноземних студентів.

Зниження інтересу іноземних студентів до українських університетів

В Україні спостерігається зниження інтересу іноземних студентів до навчання в місцевих університетах через ряд юридичних та організаційних бар'єрів. Серед основних проблем виділяють законодавчу заборону на дистанційний вступ для іноземців, відсутність верифікації онлайн та брак інституту освітніх агентів. Автори аналізу, Юрій Гаврилечко та Голда Виноградська, наголошують на необхідності змін у законодавстві, підписання міждержавних угод про визнання дипломів та запуску стипендіальної програми.

Чинний Закон України "Про вищу освіту" не дозволяє іноземним абітурієнтам вступати до університетів без фізичної присутності в Україні. Це створює значні труднощі для потенційних студентів, особливо в умовах війни.

“В умовах мирного часу це вже значний бар'єр, насамперед фінансовий - переліт може коштувати більше, ніж рік навчання на бакалавраті! В умовах воєнного - абсурд”, - зазначають Юрій Гаврилечко та Голда Виноградська.
Також відсутня процедура дистанційної верифікації особи та чіткий статус електронного підпису в освітніх правовідносинах з іноземцями, що ускладнює вступ до університетів.

Необхідні зміни для покращення ситуації

Глобальний ринок освітніх послуг перевищує 200 мільярдів доларів, і в умовах зростаючої конкуренції з боку інших країн, які активно залучають іноземних студентів, Україні потрібно терміново реагувати. Університети Британії, Австралії, Канади вже приймають іноземних студентів повністю онлайн. На думку авторів, Україні варто змінити цю ситуацію, оскільки

“час працює проти нас. Варто змінити цю ситуацію на протилежну”
.

Для поліпшення ситуації в освіті Україні необхідно внести три конкретні зміни до закону:

  • дозволити дистанційний вступ з верифікацією особи онлайн;
  • врегулювати інститут освітнього агента;
  • забезпечити рівні права державних і приватних університетів у роботі з іноземцями.

Також держава має підписати угоди про взаємне визнання дипломів з цільовими країнами, змінити закон про вищу освіту, оновити платформу "Study in Ukraine" і запустити стипендіальну програму на 300-500 місць на рік.

Автори підкреслюють, що “навчений в Україні інженер з Аргентини - це не просто джерело доходу для університету”. Вони відзначають, що для країни, яка веде не лише збройну, а й символічну боротьбу за своє місце у свідомості світу, мережа "освітніх амбасадорів" може стати дешевшим і надійнішим інструментом, ніж будь-яка PR-кампанія. Парадоксально, але “ми маємо те, що їм потрібно, але системи, яка б це з'єднала, - немає”, - підсумовують автори.

Ситуація з іноземними студентами в Україні відображає не лише виклики в освітній сфері, а й ширші соціально-економічні проблеми, з якими стикається країна, зокрема під час війни. Зниження інтересу до навчання в українських університетах може мати довгострокові наслідки для розвитку національної економіки та академічної репутації України на міжнародній арені. Внесення запропонованих змін до законодавства може стати критично важливим кроком у відновленні довіри до української освіти та залученні нових інвестицій у цю сферу.

Зменшення кількості іноземних студентів в Україні є тривожним сигналом для освітньої системи країни. За останні роки, частка іноземців, які обирають українські університети, скоротилася на 90%, що свідчить про втрату конкурентоспроможності на світовій арені. В умовах глобалізації та зростаючої конкуренції Україні необхідно терміново змінювати свої підходи до залучення іноземних студентів.