Рубрика "Мовне питання"
Рубрика "Мовне питання" на сайті "Главком" відповідає на запитання читачів, розглядаючи різноманітні аспекти української мови. У цьому випуску обговорюються десять запитів, що стосуються:
- використання суфіксів;
- написання дат;
- вжитку великих літер у прізвищах;
- абревіатури ПІБ;
- слів "вкладень", "лаяти", "відвічати";
- написання назв "Пенсильванія" і "палацо";
Крім того, розглядається питання вітання з "пройдешнім" днем народження.
Запитання читачів
Першим надійшло запитання від Олега Колодія щодо написання дати. Він запитує: "Я щось чув таке, що правильно писати не 3 червня, а 03 червня. Це так?" Згідно з ДСТУ 4163:2020, у документах дату дійсно слід писати словесно-цифровим способом з нулем, що підтверджує правильність його припущення.
Наступне питання стосується написання прізвищ великими літерами, на що звертає увагу Тамара з Миколаєва: "Поясніть, будь ласка, чому не так давно почали писати прізвище великими літерами. Наприклад, ГЕРАСИМЕНКО Надія. У чому потреба такого виділення?" Відповідно до ДСТУ 4163:2020, прізвища в документах дійсно пишуться великими літерами (капслоком).
Юлія Мазурок запитує, як правильно писати абревіатуру "прізвище, ім'я, по батькові". Відповідно до правил, ініціальну абревіатуру потрібно писати без крапок: ПІБ. Це узгоджується з нормами сучасної мови.
Андрій Харитоненко порушив питання про слово "вкладень", зазначаючи, що йому здається, що "вкладиш" є русизмом. Він просить пояснити, чому слово "вкладка" є в російській мові, а в українській вживається тільки "вкладка". Слово "вкладень" зафіксоване у словниках ще з 1928 року, і його вжиток не викликає сумнівів.
Микола з Києва підняв питання про фразеологізм "іти по лезу бритви", зауважуючи, що "лезо ж і є бритва". Він запитує, навіщо тут ще "бритва". Дійсно, фразеологізм "іти по лезу бритви" є плеоназмом.
Михайло Присяжнюк зауважує, що слово "лаяти" в значенні "гавкати" виглядає як росіянізм. Він згадує про нову пісню Володимира Дантеса, в якій ідеться про "лайки". Проте слово "лаяти" трапляється у творах Тараса Шевченка та Івана Франка, що свідчить про його вживання в українській мові.
Олег Світляк зазначає, що в Київській області чує слово "отвітити", яке вважає покручем. Слово "відвічати" або "відвітити" дійсно є рідковживаним, і його можна знайти у творах Г. Квітки-Основ'яненка та М. Номиса. Форма "отвітити" є суржикізмом на фонетичному рівні.
Сергій Осока порівнює написання назв "Пенсильванія" та "Пенсільванія". У корпусі текстів "Пенсильванія" згадується 2229 разів, а "Пенсільванія" - 1793 рази. Онлайн-словник Мовно-інформаційного фонду НАН України фіксує лише "Пенсильванія" та "пенсильванський", що може вказувати на актуальність першого варіанту.
Щодо фасону штанів "палацо", Яна Головко запитує, чи пишемо його з однією "ц" як "піца". Назва "палацо" походить з італійської мови, де вона передається без подвоєння. Це підтверджує правильність вживання терміна.
Нарешті, Володимир Поліщук підняв питання про вітання з "минулим" днем народження, що стало темою обговорення. Це питання потребує детального розгляду, адже його вживання може бути неоднозначним.
Таким чином, рубрика "Мовне питання" продовжує надавати відповіді на актуальні запитання читачів, сприяючи розумінню та правильному вживанню української мови. Читачі можуть надсилати свої запитання на електронну скриньку info@glavcom.ua з темою листа "Мовне питання".
Рубрика "Мовне питання" забезпечує відвідувачам сайту можливість отримати чіткі, обґрунтовані відповіді на складні питання, що стосуються української мови. Це особливо актуально в умовах, коли мовні норми і правила постійно змінюються, а також у контексті підвищення зацікавленості українського суспільства щодо мовної культури. Розглянуті питання свідчать про різноманітність мовних явищ і потребу в їхньому усвідомленому використанні в повсякденному житті.
Окрім зазначених мовних нюансів, важливо також звернути увагу на правила вживання розділових знаків у нашій мові. Наприклад, філологиня нещодавно представила тридцять слів, які не потребують коми, що може суттєво спростити написання текстів. Знання таких нюансів допоможе уникнути мовних помилок.