Взаємодія посадовців з лобістами в Україні
Після запуску закону про лобіювання та Реєстру прозорості в Україні 114 посадовців офіційно взаємодіяли з лобістами. Серед них найбільше контактів зареєстрував голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, який мав 25 взаємодій з 12 лобістами. Заступник голови комітету Олександр Ковальчук став рекордсменом за кількістю зустрічей, провівши 31 офіційну зустріч з 8 лобістами.
Згідно з даними, міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболєв також активно взаємодіяв з лобістами, маючи 11 взаємодій з 8 представниками. Виконувачка обов'язків голови Державної податкової служби Леся Карнаух мала 6 лобістів та 7 взаємодій, а міністр оборони України Михайло Федоров також мав 6 лобістів та 7 взаємодій. До топ-10 посадовців, які активно контактували з лобістами, увійшли:
- Олег Бондаренко
- Світлана Воробей
- Юлія Свириденко
- Олександр Цивінський
- Едем Адаманов
Стан лобіювання в Україні
Станом на сьогодні в Україні офіційно зареєстровано 182 лобісти. Найактивніше лобіювання відбувається у сфері енергетики та житлово-комунального господарства, зокрема зафіксовано 225 згадок, що становить 28,5% від усіх випадків. Фінансова, банківська, податкова та митна політика має 194 згадки (24,6%). Інші напрямки лобіювання включають:
- Екологічну політику та природокористування - 87 згадок
- Економічний розвиток і регуляторну політику - 79 згадок
- Охорону здоров'я та медицину - 54 згадки
Закон про лобіювання був запущений 1 вересня 2025 року, і вже протягом короткого часу показав активність у взаємодії посадовців з лобістами в різних сферах. Ця ініціатива покликана забезпечити прозорість та контроль у відносинах між державними структурами та приватними інтересами.
Активність лобістів в Україні, зафіксована після впровадження нового закону, свідчить про те, що даний механізм стає важливим елементом у формуванні політики та управлінні. — Джерело: аналітичний звіт
Залучення лобістів у різних сферах, особливо в енергетиці та фінансах, підкреслює потребу у відкритості та прозорості у взаєминах між державними органами та бізнесом. Це може привести до покращення процесів прийняття рішень та підтримки економічного розвитку в країні.