ЮНЕСКО завершила місію в Києві: оцінка пошкоджень Софії та Лаври після обстрілів
У Києві завершила роботу спільна реактивна моніторингова місія Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, яка обстежувала стан Софійського собору та Києво-Печерської лаври після пошкоджень від обстрілів. Місія працювала протягом 17-20 лютого 2026 року на виконання рішення Комітету всесвітньої спадщини 2025 року.
Експерти місії провели детальне обстеження об'єктів, оскільки Софійський собор зазнав пошкоджень у червні 2025 року внаслідок вибухових хвиль, які вплинули на конструктивні та оздоблювальні елементи храму. Києво-Печерська лавра, в свою чергу, постраждала від масованої атаки дронів та ракет на початку 2026 року. Пошкодження Лаври виявилися першим випадком, коли прямий вплив вибуху призвів до ушкоджень з часів Другої світової війни.
Оцінка пошкоджень та міжнародна реакція
У ніч проти 24 січня корпуси Національного заповідника Києво-Печерська лавра зазнали ушкоджень від масованого обстрілу. Вибухові хвилі пошкодили віконні та дверні конструкції, фасадні елементи, а також будівлі та приміщення Лаври, включаючи корпуси комплексу Дальніх печер. Україна, яка є членом Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у 2023–2027 роках, ініціювала міжнародну фіксацію повномасштабного вторгнення РФ як чинника прямої загрози об'єктам Світової спадщини.
Програма візиту місії включала:
- детальне обстеження пам'яток на території Софії Київської і Києво-Печерської лаври та їхніх буферних зон,
- огляд Ближніх і Дальніх печер Лаври,
- аналіз системи управління та регулювання забудови в історичному середовищі Києва.
Міжнародна рада з охорони пам'яток та історичних місць (ICOMOS) буде оцінювати стан збереження цих об'єктів.
Завершення моніторингової місії ЮНЕСКО в Києві є важливим кроком у забезпеченні збереження культурної спадщини України в умовах збройного конфлікту. Пошкодження таких значущих об'єктів, як Софійський собор і Києво-Печерська лавра, підкреслює серйозні ризики, з якими стикаються пам'ятки архітектури та історії в умовах війни. Результати цієї місії можуть стати основою для подальших дій з відновлення та захисту цих об'єктів, а також для міжнародної підтримки України у збереженні її культурної спадщини.