Нові критерії критичності підприємств в Україні
Уряд України встановив нові критерії критичності підприємств для бронювання співробітників, підвищивши вимоги до середньої зарплати з 2,5 до 3 мінімальних заробітних плат. Це рішення викликало занепокоєння серед аграріїв, оскільки обласні військові адміністрації (ОВА) запровадили власні регіональні критерії, які значно відрізняються один від одного. Це може призвести до ризику втрати броні для малих та середніх господарств під час активних польових робіт.
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства озвучило перші зміни в травні. Вимоги до середньої зарплати були підвищені з 21 618 грн до 25 941 грн, при цьому старий поріг залишається чинним лише для підприємств на прифронтових територіях. Сумісники враховуються при розрахунку квоти бронювання лише за одним місцем роботи. Урядова постанова №692 була прийнята наприкінці травня, а до 10 червня центральні органи влади та ОВА повинні були оновити внутрішні критерії критичності. До 1 липня вони мають проаналізувати відповідність підприємств новим вимогам.
Критерії для агропідприємств
Рішення про критичність, яке було чинним на 2 червня 2026 року, зберігає силу не довше ніж до 1 вересня 2026 року. Постанова №76 наприкінці минулого року переклала визначення критичності малих та середніх агропідприємств на ОВА. У грудні 2025 року були змінені критерії для агропідприємств:
- площа землі має становити не 500, а 1000 га;
- річний дохід повинен бути не менше 40 млн грн замість 20 млн грн.
Вимоги, які запроваджуються обласними військовими адміністраціями, викликають критику. Наприклад, у Сумській ОВА вимога до агропідприємств полягає в обробленні угідь не менше 100 га, а для тваринництва - ВРХ 30 голів, свиней 300, овець/кіз 300 та птиці 1000. Черкаська ОВА встановила вимогу 10 га для плодових, ягідних, овочевих культур та картоплі, а для інших культур - 100 га (було 50 га). У Кіровоградській ОВА вимоги до землі зросли зі 100 до 200 га, а податкове навантаження з 3200 до 3800 грн на га. Одеська ОВА також збільшила земельний ліміт зі 100 до 200 га, а Рівненська ОВА підвищила ліміт з 40 до 50 га та мінімальну кількість працівників з 5 до 10 осіб. У Дніпропетровській ОВА критерієм є річний дохід не менше 500 тис. грн.
На Хмельниччині нараховується 683 критично важливих підприємства. За час воєнного стану статус критичності втратили 64 компанії. Хмельницька ОВА підвищила планку земельного банку для агропідприємств з 50 до 100 га, а дохід з гектара має складати 20 тис. грн за попередній рік. Втратити можливість бронюватися можуть до 30 сільгоспкомпаній.
“Система має бути зрозумілою, чесною і захищеною від маніпуляцій. Ухвалені зміни дозволяють зберегти баланс між потребами оборони та стабільною роботою підприємств.”
Олексій Соболев
Однак аграрії висловлюють побоювання щодо нових критеріїв. Заступник голови Хмельницької ОВА Роман Ужва зазначив, що раніше вимога до підприємств промисловості становила не менше 100 зареєстрованих працівників, однак цей показник було переглянуто до 30 зареєстрованих працівників.
Дмитро Соломчук висловив надію, що будуть пропоновані зміни, щоб маленькі фермери змогли отримати бронювання, оскільки "в іншому випадку мале фермерство повністю ляже на лопатки". Іван Слободяник підкреслив, що "хочеться, щоб Міністерство економіки надало методичні рекомендації, бо ті критерії, що видали ОВА, дуже різняться".
Анатолій Гайворонський зауважив, що "якщо всіх фермерів заберуть, то хто буде на ній працювати? Мабуть, великі холдинги", підкреслюючи ризик, що нові критерії можуть створити переваги для великих підприємств на шкоду малим та середнім агропідприємствам.
Зміни в критеріях бронювання співробітників агропідприємств в Україні викликали занепокоєння серед аграріїв, оскільки нові вимоги можуть суттєво ускладнити умови роботи малих та середніх господарств. Різноманітність регіональних критеріїв, встановлених ОВА, може призвести до неоднозначностей і загроз для стабільності агросектору, особливо в умовах активних польових робіт. Урядові органи мають знайти баланс між оборонними потребами та підтримкою малих бізнесів, щоб забезпечити ефективність аграрного виробництва в країні.
У зв'язку з новими вимогами, які запроваджуються для аграрного сектору, виникає безліч запитань щодо їхньої реалізації. Зокрема, представники Мінекономіки наразі утримуються від коментарів, що викликає занепокоєння серед фермерів і підприємців, які можуть постраждати від цих змін. Які наслідки це матиме для галузі, читайте далі.