Український ринок праці зіткнувся з дефіцитом людей практично в усіх робітничих професіях. 71% промислових підприємств називають нестачу кваліфікованих кадрів головним викликом, а 30% бракує навіть некваліфікованих працівників. Через дефіцит зарплати робітничих професій помітно зростають. Про це розповів президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, голова ГО «Офіс міграційної політики» Василь Воскобойник.
Яких працівників найбільше бракує Україні у 2026 році
За словами Воскобойника, говорити про повне зникнення професій через автоматизацію або штучний інтелект зарано. Технології дозволяють скорочувати частину операцій, однак у багатьох сферах замінити людину неможливо.
«У нас не вистачає людей майже у всіх робітничих професіях. 71% промислових підприємств України заявляють, що найбільшим викликом для них є нестача кваліфікованих кадрів», — розповів Воскобойник.
Особливо потрібні будівельники, зварювальники, столяри, токарі, бетонярі, водії та сантехніки. Водночас дефіцит охопив освіту й медицину: країні бракує викладачів університетів, учителів, лікарів та медичних сестер.
Схожу ситуацію демонструє структура найпотрібніших професій в Україні, де серед дефіцитних спеціалістів залишаються водії, будівельники та кваліфіковані робітники.
Штучний інтелект може допомагати працівникам маркетингу чи IT, але значно складніше автоматизувати фізичну роботу.
«Як можна за системою штучного інтелекту автоматизувати роботу сантехніка, котрий повинен просто прийти і полагодити звичайний кран на кухні» — зазначив Воскобойник.
Чому підвищення зарплат не вирішує дефіцит кадрів
За словами Воскобойника, лише за минулий рік середня зарплата в Україні зросла майже на 22%. Роботодавці намагаються конкурувати за людей вищою оплатою, хоча продуктивність праці не збільшується такими самими темпами.
Однак підвищення зарплат не створює нових фахівців. Якщо на ринку немає кваліфікованого будівельника чи зварювальника, роботодавцям доводиться конкурувати за вже наявних працівників.
Особливо помітний розрив із бюджетною сферою. Воскобойник навів приклад молодого фахівця з PhD, який після багаторічного навчання може почати працювати в інституті Національної академії наук із зарплатою близько 12 тис. грн до сплати податків, або приблизно 10 тис. грн на руки.
Така різниця в доходах, на думку експерта, підштовхує молодь шукати роботу за кордоном. Водночас середню зарплату близько 30 тис. грн потрібно оцінювати з урахуванням значної різниці між окремими галузями.
Нагадаємо, раніше Inkorr писав, що Україні потрібні трудові мігранти для подолання дефіциту працівників та післявоєнної відбудови.