Втрата українського військовослужбовця
У результаті бойових дій на сході України загинув український військовослужбовець Реваз Гегечкорі. Він народився 4 лютого 1997 року на Житомирщині та виріс у селі Краснобірка Радомишльського району. Родина Реваза є вимушеними переселенцями з Абхазії. Після завершення навчання в КПІ імені Ігоря Сікорського у 2022 році, де він навчався на кафедрі біотехніки та інженерії, Реваз проходив виробничу практику на Київському заводі шампанських вин "Столичний".
Служба та героїзм
У 2019 році Реваз познайомився з дівчиною Мариною. У жовтні 2024 року він вступив до лав Збройних Сил України та обійняв посаду зовнішнього пілота безпілотних літальних апаратів 1-го відділення розвідувальних авіаційних безпілотних комплексів. На жаль, 21 червня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Івано-Дар'ївка Бахмутського району Донецької області Реваз потрапив під ворожий обстріл.
Після тривалого розшуку, у травні 2026 року Реваз Гегечкорі був офіційно визнаний загиблим, що стало можливим завдяки проведеній ДНК-експертизі. Він був похований у селі Красногорівка. Батько Реваза, Роберт, родом із Грузії і пережив важкі часи під час абхазько-грузинського конфлікту 1992-1993 років, коли війна забрала у нього батька та рідного брата.
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Реваза Гегечкорі. Його героїзм та відданість Україні залишаться у пам'яті співвітчизників.
Смерть Реваза Гегечкорі є ще одним трагедійним свідченням втрат, які зазнає Україна внаслідок триваючого конфлікту на сході країни. Його історія відображає не лише особисту трагедію родини, а й біль тисяч українців, які втратили своїх близьких у цій війні. Вшановуючи пам'ять героїв, українське суспільство демонструє свою єдність і шану до тих, хто бореться за незалежність та територіальну цілісність України.
Втрата Реваза Гегечкорі стала ще одним важким ударом для українського суспільства, яке вже пережило чимало болісних втрат. Схожі переживання відчувають родини інших військових, які загинули в цій війні. Наприклад, нещодавно на Оболоні віддали останню шану навіднику Сергію Жежері, що загинув під Кліщіївкою, що підтверджує масштаб трагедії, яку переживає наша країна.