Свято Введення у храм Пресвятої Богородиці
21 листопада 2025 року православні та греко-католики відзначають Введення у храм Пресвятої Богородиці – одне з дванадцяти найбільших і найшанованіших свят церковного року. Свято присвячене події, коли батьки Діви Марії, праведні Йоаким і Анна, привели свою трирічну доньку до Єрусалимського храму, виконуючи давню обітницю присвятити дитину Богові.
Нагадаємо, що з 1 вересня 2023 року Православна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ) перейшли на новоюліанський церковний календар, і тепер всі неперехідні свята із фіксованою датою відзначаються на 13 днів раніше.
Історія свята Введення у храм Пресвятої Богородиці
Свято Введення у храм Пресвятої Богородиці належить до дванадесятих свят християнського року і має глибоке коріння в давньоцерковному переданні. Його суть – у вшануванні події, коли праведні Йоаким і Анна привели свою трирічну доньку Марію до Єрусалимського храму, щоб присвятити її Богові.
Походження події
За Переданням, Йоаким і Анна довго не мали дітей і дали обітницю: якщо Господь дарує їм дитину, вони присвятять її на служіння Богові. Коли народилася Марія, батьки виконали свою обіцянку – і у три роки відвели її до храму. У супроводі дівчат із запаленими світильниками Марія ввійшла до святині.
Первосвященник Захарія, натхнений Духом Святим, урочисто ввів її у Святая Святих – місце, куди мав право заходити лише він, і лише раз на рік. Це символізувало особливе обрання Марії та її подальшу роль у Божому задумі спасіння людства.
Розвиток і встановлення свята
Свято почали відзначати в Єрусалимі вже у IV столітті. Археологічні дані та стародавні рукописи свідчать, що перше літургійне святкування відбулося після освячення храму Святої Анни, збудованого імператрицею Євдокією неподалік від місця, де, за переказами, жила родина Богородиці.
У VI–VIII століттях свято поширилося у всій Візантійській імперії та стало частиною церковного календаря. На Русь воно прийшло разом із хрещенням та візантійською літургійною традицією.
Богословське значення
Церква розглядає подію Введення як:
- передвістя втілення Христа, адже Діва Марія готувалась стати Матір'ю Спасителя;
- приклад покори та чистоти, бо Марія добровільно приймає шлях служіння Богові;
- образ духовного входження людини у Божу присутність, коли віруючий прагне чистоти серця.
Народні уявлення та українська традиція
На українських землях Введення завжди мало сильний культурний відтінок. Народ називав це свято "Введенням" або "Введенієм" і вважав рубіжним у переході до зими. Саме звідси приказки:
- «Пресвята Богородиця зиму вводить»
- «Яка погода на Введення - така й зима буде»
У давні часи цього дня завершували важливі господарські роботи, починали зимові ремесла, а також молилися про добрий рік і захист родини.
Молитви до Пресвятої Богородиці
Царице Небесна, оплот мій і надіє моя, зверни на мене свій погляд і не зречися щирого прохання про захист. Не кидай мене напризволяще, відведи біди від мене і моїх близьких. Не дозволь вгодити в тенета диявольські та вбережи від його послідовників. Подаруй захист свій і благословення, пом'якши серця і посіли в них співчуття.
Амінь
...
...
...
Народні прикмети на 21 листопада:
- Кажуть, що Введення – це ворота зими. У всякому разі, зазвичай приблизно в цей час на землю лягав сніг, який не танув вже до самої весни
- Якщо сніг після Введення не розтанув – чекай доброго врожаю хліба
- Морозний день віщує холодну і сніжну зиму
- Ясна погода пророкує неврожай, і навпаки
- Мороз – літо наступного року буде дуже спекотним, а на найближчі свята буде холоднеча
- Здалеку чути дзвін дзвонів – буде мороз, а якщо дзвін глухий, то це пророкує снігопад
- Якщо в печі пшоняна каша рум'яниться, то випаде сніг
- Кінь упирається – прикмета до того, що скоро сніг випаде.
Що не можна робити 21 листопада:
- На Введення заборонено сильно веселитися, краще сходіть на тихі посиденьки в гості, а ще краще – в храм на ранкову або вечірну службу. Також не можна відмовляти у милостині нужденним.
- Ще категорично заборонено укладати шлюби. А ось хрестити дітей можна.
Заборонено також займатись важкою роботою, а ще:
- шити;
- прибирати;
- прати;
- ображатися, злитися, засуджувати когось;
- у народі кажуть, що в цей день краще не давати в борг.
Свято Введення у храм Пресвятої Богородиці має глибокі вірування та традиції, які охоплюють як церковне, так і народне сприйняття. Не лише церковні обряди, але й народні прикмети та заборони додають цьому дню особливий колорит та значення в українському культурному календарі.