Загибель командира Вадима Михнича на Сумщині
1 лютого 2026 року в зоні ведення бойових дій поблизу Радьківки на Сумщині загинув український військовослужбовець Вадим Михнич. Йому було 27 років. Вадим народився 7 березня 1998 року в Костополі, де навчався у міській школі №8 та школі №3. Після закінчення навчання працював на будівництві та ремонтах.
Вадим був мобілізований восени 2024 року. Після проходження навчання на Житомирщині він служив у Дніпрі. Влітку 2025 року його підрозділ перекинули на Сумщину, де Вадим виконував обов'язки командира відділення артилерійського взводу артилерійської батареї.
Похорон та пам'ять
Похорон Вадима Михнича відбувся 7 лютого 2026 року на кладовищі Нове в Костополі. Вдома його чекали сестра, дружина та дві маленькі доньки. Дружина Вадима, Ольга Михнич, поділилася спогадами про чоловіка:
“У відпустці Вадим був лише один раз, приїхав на свято першого дзвоника до нашої старшої доньки. Ми щодня спілкувалися, Вадим завжди повідомляв, коли буде заходити на позицію і що зв'язку не буде деякий час. Коли виходив, теж повідомляв. Він був прекрасним татом, люблячим чоловіком, завжди підтримував у всьому, багато працював, робив все можливе і неможливе для нашого комфортного життя.” - Ольга Михнич
Вадим Михнич залишив по собі пам'ять про відданість своїй родині та службі, а також глибоку втрату для тих, хто знав і любив його.
Трагічна загибель Вадима Михнича є яскравим прикладом втрат, які зазнає українське суспільство в умовах триваючого конфлікту. Його історія підкреслює не лише особисту втрату для родини, а й ширшу картину страждань, які переживають тисячі українських сімей, чиї близькі служать у збройних силах. Такі випадки нагадують про необхідність підтримувати родини загиблих військових і визнавати їхній внесок у захист країни.