Аналіз закону 4292-IX
Аналіз закону 4292-IX, відомого як закон Ігоря Мазепи, що був прийнятий парламентом рік тому, виявив важливі аспекти, які впливають на можливості держави та громад повертати незаконно відчужені землі, зокрема ліси та узбережжя. Закон встановлює вимогу про внесення депозиту у розмірі ринкової вартості спірного майна для розгляду таких справ, якщо з моменту відчуження пройшло менше 10 років. Якщо ж строк перевищує 10 років, претензії до дерибанників лісів та узбереж обнуляються. Закон набрав чинності у квітні 2025 року, і першою справою за новим законом стала справа щодо Протасового Яру.
Рішення Верховного Суду
Верховний Суд України розглянув питання про можливість розгляду справ без внесення депозиту. Спочатку господарський суд м. Києва залишив без руху позов прокуратури через відсутність депозиту, проте Верховний Суд ухвалив, що справу мають розглядати без внесення бюджетних коштів на депозит. Це рішення було прийнято Касаційним господарським судом у складі Лариси Рогач, Єгора Краснова та Григорія Мачульського. Аналогічну практику сформував Касаційний цивільний суд у складі Дмитра Гудими, Ірини Дундар, Євгенія Краснощокова, Василя Крата та Павла Пархоменка наприкінці 2025 року.
Закон 4292-IX отримав підтримку майже всіх фракцій парламенту, за винятком Європейської солідарності, яка утрималась під час голосування. Один з авторів законопроєкту, народний депутат Ігор Фріс, представляє фракцію "Слуга народу". Президент Володимир Зеленський не наклав вето на закон, незважаючи на петицію, в якій депутати, такі як Ада Роговцева, Тарас Тополя, Валерій Пекар та Олександра Матвійчук, підтримали ініціативу про його скасування.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук пропонує переписати Цивільний кодекс, що може призвести до легалізації всіх записів у Державному реєстрі речових прав. Він зазначив:
“Оновлюємо правила, за якими живе країна”- Руслан Стефанчук.
Конституційний Суд наразі розглядає подання Верховного Суду про неконституційність закону 4292-IX, а також постановив, що до 2027 року в Закон Про прокуратуру мають бути внесені зміни щодо прав прокурорів захищати інтереси держави.
Варто відзначити, що реалізація Закону потребує значних додаткових витрат із Державного бюджету України, особливо під час дії воєнного стану, про що зазначив Офіс Генерального прокурора. Адвокат Антон Дикань вказав на те, що
“справу повернули в першу інстанцію. Але все ще залишається невирішеним питання десятирічного строку оскарження”- Антон Дикань. Олена Кривошей, керівник управління НАЗК, додала: “Ми надали рекомендації, зокрема в уряд, щоб відновили роботу державного земельного кадастру. Відновлення кадастрових даних – це кінець епохи тіньової землі”. Олександра Куцан, захисниця Біличанського лісу, зазначила, що “за незаконним привласненням лісів чи заплави річки Ірпінь стоїть місцева влада”.
Закон 4292-IX є важливим етапом у процесі повернення незаконно відчужених земель, але його реалізація стикається з численними викликами, зокрема, фінансовими та правовими. Питання внесення депозиту та строку оскарження залишаються ключовими аспектами, які можуть вплинути на ефективність закону. Одночасно, активна позиція органів прокуратури та судів щодо розгляду таких справ свідчить про намір держави забезпечити правопорядок у сфері земельних відносин.