Австралійські науковці довели успішну реінтродукцію гребенястих крокодилів у дику природу Бангладеш

Життя після неволі. Науковці знайшли ефективніший спосіб порятунку рідкісних крокодилів Австралії

Як повідомляє НВ — Техно: Австралійські науковці під керівництвом еколога Ру Сомавіри дослідили поведінку гребенястих крокодилів, які провели роки в неволі, і з'ясували, що вони успішно приживаються у дикій природі після випуску. Цей новий метод реінтродукції дорослих крокодилів може сприяти відновленню популяції виду, яка критично зменшилась у Бангладеш через масове полювання.

Дослідження та результати

Біологи досліджували міграцію гребенястих крокодилів у мангрових лісах Сундарбан. Масове полювання заради шкіри призвело до катастрофічного зменшення популяції гребенястих крокодилів у Бангладеш до 1970-х років. У 1973 році була запроваджена законодавча охорона цього виду. За останніми підрахунками, у сундарбанських мангрових лісах залишилось лише близько 140 статевозрілих гребенястих крокодилів.

Раніше екологи випускали на волю новонароджених крокодилів, які мали низькі шанси на виживання і не досягали зрілості. У новій дослідницькій програмі вчені встановили супутникові передавачі на п’ятьох крокодилів: три самки, які провели від 8 до 22 років на фермах, одного місцевого дикого хижака і дикого крокодила на прізвисько Джонгра. Крокодила Джонгру виловили і перевезли за 132 кілометри від рідного місця.

Варто зазначити, що три самки, вирощені людиною, не намагалися повертатися до розплідників і прижилися на нових територіях, ведучи спосіб життя, аналогічний дикій рептилії. Натомість крокодил Джонгра проявив інстинкт повернення додому, долаючи понад 30 кілометрів за добу і пливучи в напрямку свого старого ареалу. Ці результати свідчать про потенціал успішної реінтродукції крокодилів, які можуть адаптуватися до нових умов середовища.

Ця дослідницька програма відкриває нові можливості для відновлення популяцій рідкісних видів, які зазнали значних втрат через людську діяльність.

Важливість результатів полягає в тому, що вони демонструють, як дорослі особини, які пройшли адаптацію у неволі, можуть інтегруватися у природне середовище, що суттєво відрізняється від попередніх практик, коли на волю випускали лише молодих крокодилів. Це може стати основою для розробки нових стратегій збереження біорізноманіття у регіонах, де види під загрозою.

Також важливо, що дослідження може привернути увагу до проблеми охорони навколишнього середовища та збереження рідкісних видів у глобальному масштабі.