Азовцю Дорохіну з гангреною загрожує новий суд у росії

Ситуація з Денисом Дорохіним

Як повідомляє Главком: Денис Дорохін, 52-річний азовець, понад чотири роки перебуває в російському полоні. Його здоров'я значно погіршилося, він має часткову травматичну ампутацію правої руки, у нього почалася гангрена. Російський суд засудив Дениса до 28 років позбавлення волі за сфабрикованим звинуваченням, і наразі готується новий суд за статтею про тероризм. Його донька Єва звернулася до Координаційного штабу з проханням про екстрений обмін.

Денис Дорохін, корінний маріуполець, працював на металургійних заводах Азовмаш та Азовсталь. У 2016 році він вирішив стати на захист рідного краю та долучився до полку Азов. Єва, його донька, згадує, що їй було 15 років, коли батько пішов на війну. Мати дівчини померла, коли та була маленькою. У 18 років Єва вийшла заміж за Влада, який служив в Азові в артилерійському підрозділі. Влад загинув у міських боях у Маріуполі за місяць після початку повномасштабного вторгнення, не доживши два дні до свого 21-го дня народження.

Родинний будинок Дорохіних у Маріуполі повністю зруйнований окупантами. Єва з бабусею евакуювалися на захід України. Після смерті чоловіка Єва пережила важкий психологічний стан, внаслідок чого її вага знизилася до 43 кілограмів. Денис зазнав важкого поранення правої руки після оточення Азовсталі, і його стан катастрофічно погіршився близько пів року тому, коли у нього почалася гангрена. Він сам описує свій стан:

“У мене рука як хамелеон, чотири рази за день колір змінює. Одне плече вище за інше. Рука наче гантеля вниз тягне... У мене пальці почали чорніти і рука крижана, хоча постійно в рукавичці ходжу. Загалом схоже на початок гангрени.” - Денис Дорохін

Російські медики відмовилися ампутувати руку Денису, призначивши лише знеболювальні. У Єви є серйозні побоювання щодо подальшого розвитку його стану: “Наразі в нього почалась гангрена, це чітко відомо з його листів. В нього почали чорніти пальці на руках. Це він сам написав: дуже мерзне рука, немає взагалі постачання крові в кінцівку, сухожилля повністю атрофувались.”

Віталій Матвієнко, фельдшер бригади морської піхоти, зазначає, що “якщо гангрена буде розвиватись і далі, прогнози дуже важкі і не дуже добрі”.

Оптимізм Дениса та підтримка родини

Денис Дорохін, незважаючи на важкі обставини, залишається оптимістом: “Я думаю, ні. Я думаю, що ми переможемо, я думаю, ми відстоїмо свою незалежність.” Однак, за словами Віталія Матвієнка, “всі хлопці, які служили в Азові, вони зараз перебувають під жорстким ковпаком.” Єва Дорохіна зазначає, що “сказали, що будуть активно працювати над його обміном, але щось гарантовано обіцяти вони мені, на жаль, наразі не можуть.” Вона готова підтримувати батька: “Буду його головною підтримкою, буду така вся дзвіночком для нього, щоб у нього завжди був хороший настрій.”

Ситуація з Денисом Дорохіним та іншими військовополоненими залишається критичною, і родина сподівається на їх швидкий обмін.

Випадок Дениса Дорохіна і його родини ілюструє гуманітарну кризу, яка триває в умовах військових конфліктів, зокрема в Україні. Долучення до бойових дій, важкі втрати та умови утримання у полоні ставлять під загрозу не лише фізичне здоров'я, але й психологічний стан родин військових. Звернення Єви Дорохіної до Координаційного штабу підкреслює важливість міжнародної підтримки та зусиль для вирішення питань обміну полоненими. В умовах війни такі історії нагадують про людські трагедії, які залишаються поза увагою, і на які необхідно звертати увагу, аби не допустити подальших страждань.