До 2030 року зникне 92 мільйони робочих місць: що чекає світ у нову епоху

До 2030 року зникне 92 мільйони робочих місць: що чекає світ у нову епоху

Як повідомляє ХВИЛЯ: У бесіді політичного аналітика Юрія Романенка та філософа Андрія Баумейстера обговорюється концепція нового осьового часу, що передбачає суттєві зміни в світовій економіці та суспільстві. Прогнозується, що до 2030 року зникне 92 мільйони традиційних робочих місць, що свідчить про кардинальні трансформації, які відбуваються в умовах розвитку штучного інтелекту та змагання за супер-інтелект.

Концепція нового осьового часу

Концепція "нового осьового часу" охоплює епохи цивілізаційних трансформацій, які можна порівняти з періодом 800-200 років до нашої ери. Андрій Баумейстер зазначає, що це є корінною зміною картини світу, яка вже проявляється у сучасному суспільстві. Він акцентує увагу на тому, що ми спостерігаємо перші ознаки цього часу, коли європейський проєкт стає не основним. Баумейстер також підкреслює, що в Європі немає тих сил революції здорового глузду, які могли б скласти партнерство, що свідчить про кризу традиційних ідеологій.

У 2025 році очікується вибух змагань у розробці супер-інтелекту, що може прискорити процеси автоматизації та скорочення робочих місць. Наразі, незважаючи на те, що особистості ще грають певну роль у суспільстві, ця роль поступово зменшується. Баумейстер зауважує, що ми живемо у світі дуже швидких рішень та особливого чуття, який вимагає нових підходів до стратегій та управлінських рішень.

Відзначено, що з 2022 року Україна отримала від західних партнерів близько 267 мільярдів євро, що свідчить про активну підтримку в контексті змін, що відбуваються на глобальному рівні. В умовах переходу від ідеології до цинічного реалізму, нова стратегія США може виявитися вирішальною для більшості країн у світі. Сучасні виклики та зміни в структурі роботи ставлять перед усіма нові запитання, на які суспільство має знайти відповіді в умовах нової епохи.

Зникнення 92 мільйонів робочих місць до 2030 року підкреслює глобальну потребу у переосмисленні підходів до праці та зайнятості, особливо в контексті розвитку технологій. Підтримка з боку західних країн, яку отримує Україна, може стати важливим фактором для адаптації до цих змін, але також вимагає стратегічного планування для зменшення можливих соціальних наслідків. У світлі швидких змін у технологіях та суспільстві, країнам необхідно буде знайти нові способи забезпечення зайнятості та підтримки соціальної стабільності.