«Добрий ранок» чи «Доброго ранку»? Мовознавиця розвінчала правило, яке роками нав'язували українцям

Форма вітання “Добрий ранок” в українській мові є правильною. Попри те, що “Доброго ранку” вважають нормативною версією, перша має давнє коріння, про що свідчать словники та класична література. Про це зауважила філологиня, українізаторка, літературна редакторка Ольга Васильєва.

“Усіх навчають, що правильно вітатися “Добрий день!” і “Добрий вечір!”, але чомусь “Доброго ранку!”. Форма в родовому відмінку стала нормативною у XX столітті. Це можна простежити по словниках. Цікаво й те, що форми “Добрий ранок!” теж колись не було. Селяни віталися тільки “Добридень!” і “Добривечір!””, – зазначає Васильєва.

Водночас, за словами мовознавиці, у словнику Бориса Грінченка 1909 року є тільки такі форми вітання: “добри‌вечір”, “добри‌день” і “добри‌досвіток” (привітання на світанку).

“У російсько-українському академічному словнику Кримського і Єфремова (1924–1933) є “добри‌день”, “добривечір”, “добраніч”, “на добраніч”, а “доброго ранку” подано з приміткою “тільки в інтелігентів”. (“Доброго дня!” і “Доброго вечора!” теж придумали інтелігенти, але в незалежній Україні). Ну а “Добрий ранок!”, яке зараз вважають помилковим, фіксується в російсько-українському фразеологічному словнику 1927 р. В. Підмогильного і Є. Плужника: “Доброе утро!” там перекладається тільки як “Добрий ранок!”, а “Доброго ранку!” немає”, – наголошує мовознавиця.

Ольга Васильєва зауважує, що у російсько-українському словнику сталих виразів 1959 року Івана Виргана, Марії Пилинської подаються обидві форми: “Доброго ранку!; добрий ранок!”.

Форма “Добрий ранок!” у творах класиків:

• Добрий ранок, – відповіла вона на моє незграбне привітання, не підносячи голови. (У. Самчук).
• Добрий ранок, тітко Ганно! – біля перелазу з'являється попова наймичка Мар'яна, її високі здивовані брови, і красиві вінчики вій, і ранково сині очі, i вогкі, напіврозкриті уста чаять у собі стільки молодечого завзяття і радості, що й мені, соньку, стає веселіше. (М. Стельмах).
• Добрий ранок, – сказав я. – Бачу, що сьогодні я вас гризти не стану, бо, сподіваюся, буде ні за що. (М. Вінграновський).
• Добрий ранок, братчики! – привіталися подорожні, стягуючи з голів вкриті інеєм шапки. (В. Малик).

Васильєва припускає, що форма “Добрий ранок”, ймовірно, виникла ще раніше, ніж “Доброго ранку!”.

“Вітальну формулу “Добрий ранок!” можна сміливо вживати за аналогією до таких самих у називному відмінку (“Добрий день!” та “Добрий вечір!”); усі три вітальні формули в родовому відмінку (“Доброго ранку!”, “Доброго дня!” та “Доброго вечора!”) утворені без потреби”, – підсумувала мовознавиця.

Нагадаємо, що в українських іменах, на відміну від російських, немає суфікса -ік. Тому правильно казати й писати Толик, Віталик, Славик, Владик, Вадик, Костик, Ростик, Едик, Даник. Це правило нагадала філологиня, українізаторка, літературна редакторка Ольга Васильєва.

Як повідомлялося, в умовах воєнного стану питання державної мови набуло ключового значення, а кожне українське слово – внесок у перемогу України. Про це заявив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. За його словами, це свято – важливий чинник консолідації українців, збереження культурної спадщини та зміцнення національної ідентичності.