Ескалація на Близькому Сході: чи зупиниться потік нафти через Ормузьку протоку

Ескалація на Близькому Сході та нафтові потоки

Як повідомляє Главком: Експерт Михайло Гончар висловив думку, що ескалація на Близькому Сході навряд чи призведе до повної зупинки транспортування нафти через Ормузьку протоку. Він зазначив, що історичний досвід, зокрема танкерна війна, яка тривала з 1984 по 1987 рік під час ірано-іракської війни, демонструє, що навіть у періоди конфлікту нафтові потоки можуть продовжуватися після певної паузи і за умов залаштункових переговорів.

Ормузька протока є ключовим вузьким місцем світової енергетики, і, за словами Гончара, нафта все одно буде йти через протоку, незважаючи на можливі загрози. Він підкреслив, що Китай активно тисне на Іран, щоб той не ескалював конфлікт, якщо не бажає втратити підтримку Пекіна. Експерт також зазначив, що ударів по іранській нафтоінфраструктурі досі не відбулося, хоча, на його думку, США та Ізраїль могли б завдати ударів, щоб позбавити іранський режим основних доходів.

Інтереси Росії та США

Гончар підкреслив, що Росія може бути зацікавлена у тривалому конфлікті на Близькому Сході, оскільки це може забезпечити компенсацію дефіциту нафти на світовому ринку.

“Росіяни, як ніхто, зацікавлені в тому, щоб на Близькому Сході щось спалахнуло – і не на день-два-тиждень, а на місяці”, – зазначив він.

Президент США Дональд Трамп також прокоментував ситуацію, заявивши про можливість супроводу танкерів американськими військово-морськими силами. Гончар зазначив, що, хоча танкери зазнають ушкоджень і трапляються випадки їхнього потоплення, “зрештою зі збільшеними ставками фрахту, страхувань нафту все одно возили”.

Експерт зауважив, що потопити сучасний танкер є нереалістичною задачею, оскільки протикорабельні ракети, які є у Ірану, не завдадуть значної шкоди танкерам.

“Можна випустити якісь міни, але це не матиме такого критичного впливу, як це подається в західних медіа. Нічого не зупиниться”, – підсумував Гончар.

Ситуація на Близькому Сході залишається напруженою, проте думка експерта про можливість продовження нафтових потоків через Ормузьку протоку свідчить про те, що глобальна енергетична інфраструктура може бути більш стійкою до ескалації конфліктів, ніж вважається. З огляду на роль Китаю та інтереси Росії, подальший розвиток подій може вплинути на світові ціни на нафту та енергетичну політику багатьох країн. Водночас, можливість військового супроводу танкерів США вказує на прагнення Вашингтона підтримувати стабільність у регіоні та захищати свої економічні інтереси.