Найпопулярніше зараз

Фемінітиви в українській мові: що кажуть словники та чим користувалися класики

Словник української мови та фемінітиви
Жіночі форми в українській мові: погляд на мовні традиції та сучасні зміни

Мовне питання: Фемінітиви та правопис

Як повідомляє Главком: У рубриці "Мовне питання" на сайті "Главком" філологиня Ольга Васильєва відповідає на запитання читачів щодо української мови, зокрема про фемінітиви, правопис та вживання слів. Рубрика виходить щотижня, і запитання можна надсилати на електронну скриньку [email protected] з темою "Мовне питання".

Голова Національної комісії зі стандартів державної мови Юлія Чернобров зазначила, що Український правопис не вимагає обов'язкового утворення іменників на позначення осіб жіночої статі, а лише наводить суфікси для їх утворення. Це викликало дискусії серед мовознавців і громадськості, зокрема щодо вживання фемінітивів.

У "Російсько-українському словнику" А. Кримського і С. Єфремова (1924–1933 рр.) увійшли слова, які можна віднести до фемінітивів, такі як:

  • делегатка
  • інструкторка
  • інспекторка
  • друкарка
  • мулярка
  • лікарка
  • випробовувачка
  • викладачка
  • професорка
  • демократка
  • виборниця
  • законодавиця
  • чинниця
  • заводовласниця
  • коштодавиця
  • виконавиця

Відомі українські автори також вживали фемінітиви у своїх творах. Ірина Вільде у романі "Сестри Річинські" вжила слово "редакторка", а Олена Пчілка у листі до Лесі Українки в 1906 році також використовувала це слово. Крім того, у словнику Грінченка міститься близько ста слів, що починаються на "и". Проте в §2 правопису дозволені лише чотири слова: "ирод", "ирій", "икати", "ич".

Досліджуючи вживання слів, можна звернути увагу на слово "пораженець", яке є в Словнику української мови (СУМ-20) з позначенням "Те саме, що поразник". Слово "поразник" фіксується в корпусі текстів з ХХ століття, переважно в перекладній літературі. Наприклад, у перекладі твору Генріха Белля "Груповий портрет з дамою" в журналі "Всесвіт" за 1972 рік вжито слово "поразник".

Історично, слово "потомки" вживали такі видатні особистості, як П. Куліш та І. Нечуй-Левицький. Однак частотність слова "нащадки" в корпусі вдесятеро вища за "потомки". Це свідчить про зміни у вживанні українських слів у сучасному мовному просторі.

Запитання читачів

Серед запитань, які надсилають читачі, є такі:

  • "Від 'пішохід' можемо утворити фемінітив 'пішоходка'?" – запитує Віталій Старовойт.
  • Сергій Кляп цікавиться, як за новим правописом писати слово "алое".
  • Інші запитання стосуються вживання термінів, таких як "клейонка", "потомки" та "нащадки".
  • Читачі також запитують про адекватність слова "пораженець", яке вживає один мовознавець у мережі.

Рубрика "Мовне питання" виконує важливу роль у популяризації української мови та її норм, надаючи можливість громадськості отримувати відповіді на мовні запитання. В умовах активного розвитку мовного середовища в Україні, такі ініціативи сприяють підвищенню грамотності та обізнаності населення щодо мовних стандартів і нововведень.

Читайте також

Реклама