Foreign Policy: Трамп повернув США до імперіалізму XIX століття
Аналіз зовнішньої політики Дональда Трампа
Як повідомляє ХВИЛЯ: Автори колонки Foreign Policy Нік Денфорт та історик Грем Корнвелл аналізують зовнішню політику Дональда Трампа, стверджуючи, що вона є наслідком переосмислення імперського минулого США в американських підручниках часів Холодної війни. Трамп, повіривши у безкорисливість Америки, відкрито застосовує дипломатію канонерок, поєднуючи ура-патріотизм і корисливий інтерес. Це підтверджується його ставленням до нафти та тиском на Кубу.
Основні проблеми та методи
Однією з головних проблем зовнішньої політики США за Дональда Трампа є його відмова від ідеї вдосконалення країни. Трамп, висловлюючи своє розчарування, шкодує, що після вторгнення в Ірак США не забрали нафту. Цю позицію він повторив під час інтервенції у Венесуелі, заявивши:
“цього разу ми заберемо нафту”
. Також адміністрація Трампа посилила тиск на Кубу, що стало частиною його зовнішньополітичної стратегії.
Історик Ніл Ферґюсон вважає, що Вашингтон повернувся до методів XIX століття, в той час як економіст Адам Туз назвав політику Трампа у Венесуелі косплейним імперіалізмом. У колонці згадується підручник The American Pageant 1956 року, в якому стверджується:
“Америка провалилася у підвал імперіалізму в п'яному нападі ідеалізму”
. Також автори звертають увагу на дитячу книжку про Диких вершників Теодора Рузвельта, де сказано: “Найвища місія цивілізації - не загарбати, а ділитися”.
Джейк Салліван, майбутній радник Джо Байдена з нацбезпеки, у 2019 році зазначав, що “США від колишніх наддержав відрізняє здатність до самооцінки, самокорекції та самооновлення”. Проте, як вважають Денфорт і Корнвелл, Трамп б'є по старому міфу одразу з двох боків, адже імперію ніхто не приховував, її акуратно приручили. Таким чином, США зараз пишуть розділ історії, який майбутнім історикам буде важко відмити.
Аналіз зовнішньої політики Дональда Трампа вказує на зростаючу тенденцію повернення до агресивних імперських практик, що викликає занепокоєння в експертному середовищі. Дії адміністрації Трампа, такі як тиск на Кубу та інтервенції в Венесуелі, демонструють бажання використовувати військову та економічну силу для досягнення політичних цілей, що може мати серйозні наслідки для міжнародних відносин. Цей підхід також ставить під сумнів здатність США адаптуватися до сучасних викликів у глобальному контексті.
У контексті сучасної політики Трампа важливо звернути увагу на його недавні заяви, в яких він порівнює загрози, що виходять від соціал-демократів, із викликами світових війн. Це свідчить про його прагнення представити опонентів у надзвичайно загрозливому світлі. Детальніше про цю порівняльну риторику можна дізнатися в нашій статті про загрози, які він вбачає в соціал-демократії.
Читайте також

